Бертьєрин
Бертьєрин — мінерал, гідроксилалюмосилікат заліза та магнію з групи септехлоритів. Названий на честь французького геолога П'єра Бертьє, який його й відкрив.
| Бертьєрин | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Brh[2] |
| Хімічна формула | (Fe²⁺,Fe³⁺,Al)₃(Si,Al)₂O₅(OH)₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.ED.15[3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | П'єр Бертьє[3] |
 Бертьєрин у Вікісховищі | |
Загальний опис
ред.Хімічна формула: (Fe2+, Fe3+, Mg)2-3 (Si, Al)2O5(OH)4. Сингонія моноклінна. Будова шарувата. Складає пласт залізної руди у Аянжі (деп. Мозель), зустрічається в рудах Шампані, Бургундії, Лотарингії (Франція). Залізна руда.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бертьєрин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бертьєрин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Webmin [Архівовано 3 січня 2010 у Wayback Machine.]