Бернардіно Лічініо

італійський художник

Бернарді́но Лічі́ніо (італ. Bernardino Licinio; 1489, Венето — 1565, Венеція) — венеційський художник першої половини XVI століття.

Бернардіно Лічініо
італ. Bernardino Licinio
Народження1489(1489)
Венето
Смерть1565(1565)
 Венеція, Венеційська республіка
Національністьіталієць
КраїнаВенеційська республіка
Жанрпортрет
Навчанняу Джованні Белліні (?), у Порденоне
Діяльністьхудожник
НапрямокВідродження
Роки творчості1510—1564
ВпливДжованні Белліні, Джорджоне, Тіціан
Творивівтарі, алегорії, портрети
Роботи в колекціїШтедель, Музей Прадо, Національна галерея Канади, Музей образотворчих мистецтв, Мистецька галерея Йоркаd, Національна галерея, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Національний музей образотворчого мистецтва, Баварські державні колекції картин, Музей Фіцвільяма, Державні художні зібрання Дрездена, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Ашмолеан музей і Courtauld Galleryd

CMNS: Бернардіно Лічініо у Вікісховищі

Історія вивчення

ред.

Життєпис художника подав у двох перших виданнях ще Джорджо Вазарі, але з його подачі Бернардино Лічініо три століття плутали з митцем Порденоне (або Джованні Антоніо де Саккіс 1484—1539). Бернардино Ліцініо працював у майстерні Порденоне. Розмежуванню митців і їх творчого надбаня діяльно сприяв Густав Людвиг у власній праці, оприлюдненій 1903 року.

Життєпис

ред.

Належав до родини провінційних художників Ліцініо. В молоді роки перебрався до Венеції. Декотрий час працював у майстерні художника Порденоне. Перший відомий нині твір датований 1522 роком, коли митцю було приблизно 37 років. Створював біблійні композиції і портрети, переважно погрудні або родинні. Більшість збережених творів належить 1630-м рокам, що було покажчиком популярності художника. Його творча манера поєднувала слабкі впливи творів Джорджоне, Тиціана та Пальма Веккіо. Художник важко долав застиглість своїх персонажів, компенсуючи це викристанням надто яскравих кольорів, серед них — червоні різних відтінків, котрі так полюбляли венеційці. На популярність художника спрацювали рання смерть високо обдарованого Джорджоне, високі ціни за портрети у Тиціана (котрий став придворним художником імператора Карла V), виїзд із Венеції майстерних портретистів Лоренцо Лотто та Себастьяно дель Пьомбо.

Останній із датованих творів митця позначений 1546 роком. Остання згадка про Бернардино Ліцініо у документах позначена 1549 роком.

Династія художників Ліцініо

ред.
  • Арріго Ліцініо (1512—1551), брат Бернардино та батько Джуліо Ліцініо.
  • Джуліо Ліцініо (1527—1584), племінник Бернардино.
  • Фабіо Ліцініо (1521—1605), брат Бернардино та батько сина Джан Антоніо, двоюрідного брата Джуліо Ліцініо.
  • Джан Антоніо Ліцініо (1515—1576)

Вибрані твори

ред.
 
«Мадонна на троні зі святими», бл. 1535 р., церква Санта Марія Глоріоза деі Фрарі, Венеція
  • «Родинний портрет», Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Венеційка з книгою», Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)
  • «Венеційка білявка в червоній сукні», Ка д'Оро, галерея Франкетті, Венеція
  • «Невідома родина заможних венеційців», королівська колекція, палац Хемптон Корт, Велика Британія
  • «Портрет невідомого музиканта», бл. 1515 р., Мемфіс, США
  • «Алегорія кохання», бл. 1520 р., приватна зірка
  • «Портрет невідомого молодика з рукавичками», бл. 1520 р., Художній музей (Сан-Дієго), США
  • «Невідомий з богослужебною книгою у віці 55 років», 1524 р., Художня галерея (Йорк), Велика Британія
  • «Портрет невідомого юнака», бл. 1525 р., Картинна галерея Гарвардського університету, США
  • «Портрет невідомого юнака з черепом», бл. 1524 р., музей Ашмола, Оксфорд, Велика Британія
  • «Невідома венеційка в рожевій сукні», до 1530 р., Національний музей Прадо, Мадрид
  • «Портрет неводомого молодика з листом у руці», бл. 1530 р.
  • «Невідома венеційка з портретом чоловіка», перша половина XVI ст., Бергамо, приватна збірка
  • «Портет шляхетної венеційки з рукавичками», 1533 р., Дрезденська картинна галерея
  • «Невідома шляхетна венеційка з перлами» перша половина XVI ст., Інститут Курто, Лондон
  • «Мадонна на троні зі святими», бл. 1535 р., церква Санта Марія Глоріоза деі Фрарі, Венеція

Галерея

ред.

Джерела

ред.
  • Гос. Эрмитаж, каталог № 1, «Западноевропейская живопись», «Аврора», 1976, Ленинград
  • Freedberg, Sydney J. (1993). Pelican History of Art, ed. Painting in Italy, 1500—1600. pp. 344–345 Penguin Books Ltd.
  • Sydney J. Freedberg, Painting in Italy, 1500—1600, Londres, Pelican History of Art,‎ 1993 (réimpr. Penguin Books Ltd), p. 344—345

Примітки

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бернардіно Лічініо

Див. також

ред.