Відкрити головне меню

Історія виникнення Інституту КуртоРедагувати

Текстильний фабрикант Самуель Курто був відомим колекціонером картин. У 1932 він разом з лордом Артуром Лі, дипломатом, сером Робертом Віттом, істориком мистецтва заснували новий Інститут історії мистецтв. Самуель Курто цілком слушно вважав, що мистецтво слід вивчати на талановитих зразках і оригіналах мистецтва. Тому передав новоствореному Інституту більшу частиту своєї збірки картин і значні грошові внески. Після його смерті Інститут отримав у спадок і палац Курто(архітектор Роберт Адам, на Портман Сквер).

До збірки імпрессіоністів і постімпрессіоністів Курто у 1934 увійшла і колекція витворів мистецтва початку 20 століття, що належала Роджеру Фраю. Так в Інститут прийшли твори митців, де були Едуард Мане (Бар «Фолі-Бержер»), Едгар Дега, Ренуар, Каміль Піссарро, Сезанн, Гоген, Клод Моне, Тулуз-Лотрек, Модільяні.

А після 1945 сюди увійшли твори старих майстрів Західної Європи — де тепер і Пітер Брейгель Старший, і Кранах, і Рубенс, Квентін Массейс, Ван Дейк, Тьєполо, Що надійшли з різних приватних збірок Великої Британії.

З 1989 Інститут Курто перебрався в розкішну будівлю Сомерсет-Хаус, що колись належала Королівській академії мистецтв.

Художня збірка Інституту Курто має твори Нідерланлів 16 ст., Фландрії і Голландії 17 ст.,Франції, Німеччини від середньовіччя і Відродження до новітніх течій 20 століття. Серед майстрів Британії в Інституті акварелі Тернера.

Художня збірка Інституту КуртоРедагувати

Імпрессіоністи
Картини Поля Сезанна
Постімпрессіоністи

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • використані матеріали англійської і російської вікіпедій