Бережний Семен Іванович (нар.1888 — 1983) — лікар, заслужений лікар УРСР. Батько хіміка Анатолія Бережного.[1]

Бережний Семен Іванович
Народився1888
Помер1983
Харків, Українська РСР, СРСР
ПохованняХарків
Діяльністьлікар
Alma materХарківський національний медичний університет

Біографія

ред.

Бережний Семен Іванович закінчив Полтавську фельдшерську школу, тоді чотири роки працював земським фельдшером в одному з повітів Полтавської губернії. У 1906 р. приїхав у село Остап'є Великобагачанського району Полтавської області фельдшером у дільничну лікарню.

У 36-річному віці у 1924 р. закінчив Харківський медичний інститут і знову повернувся в Остап'євську лікарню. Як лікар практик, лікар-пропагандист гігієнічних знань, стає незаперечним авторитетом і першим порадником у справах здоров'я для своїх односельців.

Провадив боротьбу з малярією, дифтерією, домігся будівництва в селі лазні, санітарного впорядкування колодязів. Були паспортизовані всі колодязі в селах, а їх на той час було понад 1,5 тис. Медичні працівники домоглися, щоб колодязі обладнали відрами, кришками, щоб щорічно очищали. Зусиллями С. Бережного Остап'євська дільнична лікарня перетворилася на своєрідний навчально-медичний центр із питань гігієни і профілактики дитячих захворювань: тут проводились районні, обласні, республіканські, а у 1941 p. — навіть всесоюзна наради сільських лікарів. У передвоєнні роки на стіні головного павільйону ВДНГ у Москві було вміщено вишите шовком панно з портретом і написом: «Присвячується знатному лікареві нашої країни C. I. Бережному». На виставці демонструвалися діаграми, таблиці, показники роботи Остап'євської лікарні.

С. І. Бережному у 1941 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР було присвоєно першому в Україні почесне звання «Заслужений лікар УРСР».

З 1941 по 1946 р. він працював начальником лікувального відділу управління військових евакопунктів. Після демобілізації в 1946 р. його запрошують до Харкова в інститут удосконалення лікарів з питань обслуговування сільського населення. Пізніше Семен Іванович працює в Харкові головним лікарем однієї з консультативних поліклінік міста. Остап'є він не забував. Майже щорічно відвідував свою земську лікарню, яку побудував.

Помер на 95 році життя у 1983 р. Похований у Харкові.

Примітки

ред.
  1. О. В. Зінченко. До 100-річчя від дня народження академіка АН УРСР А. С. Бережного, почесного члена УМТ // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 89-92. — ISSN 2218-7472. Архівовано з джерела 4 листопада 2018. Процитовано.

Посилання

ред.