Відкрити головне меню

Беллона (англ. Bellona Foundation) — міжнародне екологічне об'єднання. Центральний офіс об'єднання знаходиться в столиці Норвегії — Осло. Об'єднання «Bellona» розпочало свою роботу як неурядова організація 16 червня 1986 року.

Беллона
Bellona
Тип бізнес і фонд
Форма власності громадська організація
Галузь Захист прав людини
Засновано 1986
Штаб-квартира Осло
Ключові особи

Фредерік Хауге (президент міжнародного об'єднання «Bellona»)

Олександр Нікітін (голова правління СПб ГО ЕПЦ «Беллона»)
Сайт bellona.org
Нагороди

Bellona у Вікісховищі?

Зміст

ДіяльністьРедагувати

Захист довкілляРедагувати

Некомерційна суспільна організація «Беллона» була утворена 16 червня 1986 року. Офіційне назва — екологічне об'єднання «Bellona».

Н прикінці1980-х років «Bellona» здобула популярність завдяки видовищним акціям, які були організовані проти низки норвезьких промислових компаній. З 1996 року назва «Bellona» зустрічалося у ЗМІ РФ після публікації докладу про небезпеку на Північному Заході Росії, який викликав невдоволення російських спецслужб. За підозрою в шпигунстві був заарештований співробітник організації «Bellona», колишній офіцер флоту Олександр Нікітін. Справа Нікітіна закінчилося повним зняттям всіх звинувачень. Ця Справа зробила організацію впливовою силою, хоча й досі продовжує зазнавати сильній критиці у себе в Норвегії за комерціалізацію і «відсутність демократичних заслуг»[1][2], та незважаючи на критику, відкрила їй шлях до грантів норвезького Міністерства закордонних справ[2]. Екологічне об'єднання «Беллона» працює з проблемами навколишнього середовища Арктики та північно-західного регіону Росії починаючи з 1989 року.

ПерспективиРедагувати

Одним із завдань, які «Беллона» ставить перед собою, є встановлення конструктивних зв'язків між суспільством, зацікавленим у захисті свого права на сприятливе навколишнє середовище, дослідниками, які спрямовують зусилля на розвиток чистих технологій, і урядами і бізнесом, чиєю метою є підтримка ефективно функціонуючої економіки.

ПідрозділиРедагувати

  • Bellona Foundation (Осло, Норвегія). Основний офіс «Беллоны» знаходиться в центральному районі Осло, який називається Грюнелокка.
  • Bellona USA (Вашингтон, США)

Рада директорів американського відділення «Беллоны» представлений експертами з областей, що належать до поліпшення світової екології, як впровадження технологій водневого палива, забезпечення ядерної безпеки, проблеми глобальної зміни клімату та використання газових і вугільних ресурсів без виробництва викидів парникових газів. «Беллона» стала членом міжнародної коаліції US Climate Action Network, яка об'єднує більш ста кліматичних громадських організацій, а також Міжнародного форуму з уловлювання та зберігання викидів вуглекислого газу (Carbon Sequestration Leadership Forum).

  • Bellona Europe (Брюссель, Бельгія). Це підрозділ бере участь у формуванні європейської політики за такими важливими напрямками:
    • захват, зберігання і конструктивне використання викидів вуглекислого газу
    • забруднення водного простору і морських екосистем
    • утилізація та оброблення суден
    • питання ядерної та радіаційної безпеки в Росії
    • зберігання, збір і переробка відходів електричного та електронного обладнання (директива WEEE, прийнята радою міністрів Європейського союзу в 2002 році).
  • «Беллона-Мурманськ» (Мурманськ, Росія).

Працює з 1990 року, вивчає ситуацію з діяльністю об'єктів використання атомної енергії на північно-заході Росії. У 1994 році в Мурманську був надрукований доповідь «Джерела радіоактивного забруднення в Мурманської і Архангельської областях». У 1998 році була утворена Мурманська регіональна громадська організація «Беллона-Мурманськ», яка отримала офіційний статус російської громадської організації. «Беллона-Мурманськ» активно займається пропагандою розвитку відновлюваної енергетики на Кольському півострові, особливо вітроенергетики. Проведено кілька конференцій, присвячених цій темі.

У березні 2015 року рішенням Міністерства Юстиції РФ була внесена до реєстру організацій, що виконують функції іноземних агентів, в зв'язку з чим було прийнято рішення про ліквідацію організації. 8 жовтня 2015 року організація офіційно припинила своє існування.

У другій половині 1990-х років активістів організації стали звинувачувати в різних злочинах, так виникли справи «Федорова — Мирзоянова», «Миколи Щура», «Олександра Нікітіна» та ін., що призвело до ініціативи створення правозахисної організації. Серед прихильників цього рішення були правозахисники Борис Пустынцев і Юрій Вдовін, адвокат Юрій Шмідт і екологічний журналіст Віктор Терешкін. У квітні 1998 року була заснована Санкт-Петербурзька громадська організація «Екологічний Правозахисний Центр „Беллона“, яка є петербурзьким офісом міжнародного екологичного об'єднання „Беллона“.

КритикаРедагувати

Організація є прихильником захоплення та захоронення вуглецю (поховання вуглекислоти, CSS)[3], критикованого більшістю екологічних організацій, наприклад, Greenpeace[4]. Технологія уловлювання та захоронення вуглецю» розглядалася Міжурядовою групою експертів ООН зі зміни клімату в спеціальній доповіді[5], за даними якого при захопленні вуглецю, що викидається вугільними станціями, збільшується викид інших забруднювачів; питання викликають і екологічні ризики при ізоляції вуглецю, наприклад, у морях або підземних свердловинах. Як пропагандист CSS «Беллона» зацікавлена у співробітництві з російською нафто-газової індустрією та застосування CSS на Печорському родовищі, оскільки «при використанні CO2 можна отримати ще більше нафти з вже існуючих свердловин»[6]. З 2005 по 2008 рік «Беллона» отримала не менше 500,000 NOK (близько €55,000) від норвезької нафтової компанії «Статоіл»[7]. Президент «Беллони» і ряд її співробітників займаються[8] просуванням CSS у складі Zero emissions platform (ZEP платформа[9]), скандальність діяльності якої додає той факт, що ця структура частково фінансується за європейські гроші платників податків[10][11].

У лютому 2001 року газета Aftenposten звинуватила керівників «Беллони» в тому, що вони збагачуються за рахунок створення консультаційних фірм, переводячи «за консультаційні послуги» на рахунок цих фірм гроші, пожертвувані «Беллоні» прихильниками, а також пропонуючи заплатити на рахунок цих фірм тим підприємствам, проти яких «Беллона» протестує[12]. Зокрема, зазначалося, що пов'язані з «Беллоною» фірми пропонували «консультаційні послуги» компанії Sande Рарег Мill, проти якої організація протестувала[13].

З критикою «Беллони» регулярно виступає працював у ЕЦП «Беллона» у 2000—2005 роках Сергій Харитонов, працівник Ленінградської атомної електростанції, звільнений у 2000 році за публічне виявлення порушень на АЕС, в даний час — незалежний дослідник проблем міста Сосновий Бор[14][15][16]. Харитонов — автор опублікованого «Беллоною» в 2004 році доповіді про Ленінградську АЕС[17].

ПриміткиРедагувати

  1. Grendstad, Gunnar; Selle, Per; Strømsnes, Kristin; Bortne, Øystein (2006). Unique environmentalism: a comparative perspective. Springer. с. 125. ISBN 0387305246. «Critics of the Bellona Foundation… [which] to the largest extent has cooperated with market actors, have said that this organization has no credibility left because it serves as a consultant company for the business sector… there seems to be a clear trade-off between an organization's cooperation with market actors and its environmental credibility.» 
  2. а б Dryzek, John S.; Downes, David; Hunold et al., Christian (2003). Green States and Social Movements: Environmentalism in the United States, United Kingdom, Germany, and Norway. Oxford. ISBN 0199249024. 
  3. How to Combat Global Warming — Bellona. Архів оригіналу за 18 березень 2011. Процитовано 31 березень 2018. 
  4. Гринпис. Захоронение углекислоты — ложная надежда!
  5. UN IPCC report «Carbon dioxide capture and storage». Архів оригіналу за 10 лютий 2010. Процитовано 31 березень 2018. 
  6. Эхо Москвы в Петербурге. Актуальные экологические проблемы в мире: Фредерик Хауге, президент Международного экологического объединения BELLONA
  7. Snøhvit — Unlocking resources in the frozen North
  8. Президент «Беллоны» назначен на должность вице-председателя органа ЕС
  9. ZEP — Zero Emissions Platform — Home
  10. Public funds used to lobby for fossil fuel in Copenhagen[недоступне посилання з червень 2019]
  11. Крупные российские лоббисты вокруг климатических переговоров
  12. Aftenposten. Fra aksjonister til aksjonærer. 24 feb 2001
  13. «Беллона» играет нечисто. А. Смирнов. "Hовые известия, 27 лютого 2001 р
  14. Сергей Харитонов. О Беллоне — что норвежцу здорово, то русскому смерть. Архів оригіналу за 2013-10-16. Процитовано 2018-03-31. 
  15. Сергей Харитонов. О Беллоне — что норвежцу здорово, то русскому смерть-2. Архів оригіналу за 2013-10-16. Процитовано 2018-03-31. 
  16. Виктор Терёшкин. Последний сигнальщик России (опубликовано у журналі «Посев», № 3, 2005 рік): Стаття про Харитонова колишнього співробітника «Беллони» журналіста Віктора Терьошкіна з критикою «Беллони» за розвал діла Харитонова в суді)
  17. Сергей Харитонов. Ленинградская АЭС как зеркало атомной энергетики России.

ПосиланняРедагувати