Відкрити головне меню

Бедринець великий

вид рослин
Бедринець великий
Apiaceae - Pimpinella major-1.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Еудікоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Apioideae
Триба: Pimpinelleae
Рід: Бедринець (Pimpinella)
Вид: Бедринець великий
Біноміальна назва
Pimpinella major
(L.) Huds., 1762
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pimpinella major
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pimpinella major
EOL logo.svg EOL: 581425
IPNI: 846901-1
ITIS logo.svg ITIS: 29823
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1000425

Бедринець великий[1][2] (Pimpinella major) — вид трав'янистих рослин родини Окружкові (Apiaceae), поширений у Європі.

ОписРедагувати

Багаторічна рослина 40–100 см. Кореневище від горизонтального до дещо піднятого. Рослина гола. Стебла розгалужені у верхній частині, гостро ребристі, принаймні нижня частина порожниста, під час цвітіння при основі з бічними розетками листків. Прикореневі листки на черешках, перисті, з 2–4 парами яйцюватих або довгасто-яйцюватих крупно і гостро надрезано-пилчастих часток; середні й верхні стеблові листки сидячі, на розширених піхвах. Зонтики з 3–10 тонкими променями. Віночок від білого до червонуватого забарвлення, менше 5 мм ушир; пелюстків 5, виїмкові. Чашолистки чахлі. Тичинок 5. Плоди видовжено яйцеподібні, 2.5–3.5 мм завдовжки[2][3].

ПоширенняРедагувати

Поширений у Європі[4][5][6].

В Україні вид зростає в тінистих лісах, серед чагарників, на галявинах і луках — у Закарпатті, Карпатах, лісових і лісостепових правобережних районах (до Канева)[2].

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Pimpinella major // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 233. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Процитовано 04.03.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 06.03.2019. Процитовано 04.03.2019.  (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 04.03.2019.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 04.03.2019.  (англ.)