Бебі-бум

різке зростання кількості населення
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Бебі-бум[1][2][3] (англ. baby boom — «вибух народжуваності»[1]) — значне і стійке збільшення народжуваності, що мало місце в середині XX століття в багатьох країнах світу, головним чином розвинених країнах Заходу, компенсаційне збільшення народжуваності наприкінці 1940-х — на початку 1950-х. Цей термін набув поширення головним чином у США. Бебі-бум виник у порівняно сприятливих економічних умовах після закінчення Другої світової війни 1939-1945. У роки, що йдуть після закінчення великих воєн, спостерігається різке підвищення загальних коефіцієнтів шлюбності та народжуваності. Укладаються шлюби, які б розподілялися у часі протягом усіх років війни, якби вона їм не перешкоджала. Коефіцієнт народжуваності також різко підвищується рахунок народження дітей у існуючих раніше сім'ях, у яких народження було відкладено через несприятливі умови воєнного часу[4].

Народжуваність у США (на 1000 населення). Сегмент 1946-1964 — період бебі-буму — зображено червоним кольором

У більшості країн, які зазнали його, бебі-бум почався під час Другої світової війни або наприкінці 1930-х. Бебі-бум мав найбільшу інтенсивність у Новій Зеландії, Австралії, Ісландії, Канаді, Норвегії та США.

У країнах Південної Європи бебі-бум був відсутній або був дуже слабко виражений. У частині країн бебі-бум складався з двох хвиль: спочатку пік був досягнутий безпосередньо після війни, потім був спад народжуваності, за яким знову слідував зростання і новий пік у 1960-х [5].

Бебі-бум збігся зі значним і стійким збільшенням шлюбності - «бумом шлюбу»[6].

За бебі-бумом стався спад народжуваності, який отримав назву «baby-bust»[7]. Наприклад, в 1976 в США коефіцієнт народжуваності досяг мінімуму — близько 1,75 дитини на жінку, нижчу за рівень відтворення і вдвічі менший, ніж у середині 1950-х.

США

ред.

У США коефіцієнт народжуваності в 1945 склав 20,4 (1940 - 19,4 ‰), в 1950 - 24,1 ‰, в 1955 - 24,8 ‰. Число народжень за роки збільшилося з 2.259 млн до 4.104 млн на рік. Сім'ї з чотирма-п'ятьма дітьми знову стали нормою, як це було ще наприкінці ХІХ століття. Цікаво, що у США підйом народжуваності почався ще наприкінці 1930-х (після закінчення Великої депресії), і навіть під час війни коефіцієнт сумарної народжуваності залишався вищим, ніж у 1930[4].

Бебі-бум носив тимчасовий характер, з кінця 1950-х народжуваність у США, а потім і в інших розвинених країнах почала знижуватись. У 1976 в США коефіцієнт народжуваності досяг мінімуму — близько 1,75 дитини на жінку, нижчу за рівень відтворення і вдвічі менший, ніж у середині 1950-х.

Термін "бебі-бум" найчастіше відноситься до бебі-буму після Другої світової війни, а конкретніше в 1941-1964, коли кількість щорічних пологів перевищувала 2 на 100 жінок (або приблизно 1% від загальної чисельності населення)[8]. За оцінками, 78,3 млн американців народилися в цей період[9].

Франція

ред.

Після низького рівня народжуваності Франція пережила бебі-бум з 1945[10]. Ще на початку XX століття у французів було почуття, особливо в порівнянні з могутнішою Німеччиною, що населення Франції неймовірно маленьке. Пронаталістська політика запропонована в 1930-х, а реалізована вже в 1940-х[11][12].

Крім цього, була стійка імміграція, особливо з колишніх французьких колоній у Північній Африці. Населення Франції зросло із 40,5 млн. (1946) до 50 млн. (1968), а в 1999 там налічувалося трохи менше 60 млн осіб. Чисельність сільського населення різко скоротилася: у 1945 35% усієї робочої сили Франції припадало на сільське господарство, але у 2000 у сільському господарстві було зайнято менше 5% усіх працюючих людей. До 2004 Франція мала другий за величиною рівень народжуваності в Європі, поступаючись лише Ірландії[13][14].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Волков, 2005, с. 152.
  2. Т. Н. Буцева, Е. А. Левашов, Новые слова и значения. Словарь-справочник, 1997
  3. Н. Г. Комлев, Словарь новых иностранных слов, 1995
  4. а б Компенсация демографическая или беби-бум
  5. Jan Van Baval, David S. Reher The Baby Boom and Its Causes: What We Know and What We Need to Know // Population and Development Review[en] : journal. — 2013. — Vol. 39, no. 2 (4 November). — DOI:10.1111/j.1728-4457.2013.00591.x. Архівовано з джерела 28 листопада 2019.
  6. John Hajnal The Marriage Boom // Population Index. — 1953. — Vol. 19, no. 2 (4 November). — DOI:10.2307/2730761. Архівовано з джерела 12 серпня 2018.
  7. Jeremy Greenwood, Ananth Seshadri, Guillaume Vandenbroucke The Baby Boom and Baby Bust // Population and Development Review[en] : journal. — 2005. — Vol. 95, no. 1 (4 November). — DOI:10.1257/0002828053828680. Архівовано з джерела 12 квітня 2019.
  8. Bouvier, L. F. America's baby boom generation: the fateful bulge // Population Bulletin. — 1980. — Vol. 35, no. 1, (4). — P. 1—36. — ISSN 0032-468X. — PMID 12309851 .
  9. Baby Boom Population: U.S. Census Bureau, USA and by State. Boomers Life. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 18 травня 2009.
  10. King, Leslie. France needs children // Sociological Quarterly[en] : journal. — 1998. — Vol. 39, no. 1 (4 November). — P. 33—52.
  11. Huss, Marie-Monique. Pronatalism in the inter-war period in France // Journal of Contemporary History[en] : journal. — 1990. — Vol. 25, no. 1 (4 November). — P. 39—68.
  12. Dyer, Colin L. Population and Society in 20th-Century France. — 1978. — ISBN 9780841903081.
  13. Jones, Colin. Paris: Biography of a City. — 2004. — С. 438.
  14. Pison, Gilles. La population de la France en 2005 // Population et Sociétés : magazine. — 2006. — No 421 (3). Архівовано з джерела 11 грудня 2018.

Література

ред.

Посилання

ред.