Відкрити головне меню

Беатри́са (ісп. і порт. Beatriz; 1242(1242) (1244) — 27 жовтня 1303) — кастильська інфанта, королева Португалії (12531303). Представниця кастильської Бургундської династії. Народилася в Сарагосі, Кастилія. Позашлюбна донька кастильського короля Альфонсо X від коханки-фаворитки Майор де Гусман. Дружина португальського короля Афонсу ІІІ, королева-консорт (12531279). Матір португальського короля Дініша. Сеньйор Алькосерська1267). Похована в Алкобаському монастирі. Також — Беатрі́с, Беатріс де Гусман, Беатриса (I) Кастильська (ісп. Beatriz de Castilla, порт. Beatriz de Castela).

Беатриса
Беатриса
Портрет Беатриси
«Генеалогія королів Португалії», 1530—1534
Беатриса
Королева Португалії
1253 — 27 жовтня 1303
Попередник: Матильда Булонська
Наступник: Ізабела Арагонська
 
Народження: 1242 (1244)
Сарагоса, Кастилія
Смерть: 27 жовтня 1303(1303-10-27)
невідомо
Похований: Алкобаський монастир
Віросповідання: католичка
Династія: Бургундська
Батько: Альфонсо X
Мати: Майор де Гусман
У шлюбі з: Афонсу ІІІ
Діти: Дініш

Медіафайли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Беатриса народилася в Сарагосі[1], між 1242 і 1244 роками, в родині кастильського короля Альфонсо X. Її матір'ю була королівська коханка Майор де Гусман, сеньйора Алькосерська[2][3][1].

1253 року Беатриса вийшла заміж за португальського короля 43-річного Афонсу III, її троюрідного діда[4]. Він одружився з нею з політичного розрахунку, прагнучи закріпити за собою регіон Аль-Гарб (Алгарве), що був предметом суперечки з Кастилією[5]. За умовами шлюбу португальський король уклав із кастильським угоду, за якою Альфонсо Х визнався володарем цього регіону до тих пір, доки майбутній первісток Афонсу ІІІ і Беатриси не досягне 7-річного віку; після цього кастильський король мусив передати йому Алгарве[4][5][6]. Більшість португальських баронів вважали цю угоду принизливою[4].

Протягом 12531258 років Святий Престол не визнавав шлюб Беатриси з Афонсу ІІІ, оскільки португальський король вже мав іншу законну дружину — Матильду, графиню Булонську, яку лишив у Франції. 1255 року вона поскаржилася до Риму, звинувачуючи свого чоловіка в двоєженстві. 1258 року папа Олександр IV поставив вимогу королю повернутися до своєї першої дружини[7][8]. Афонсу ІІІ проігнорував ці заклики й продовжував жити з Беатрисою в Португалії. Після смерті Матильди римський папа Урбан IV визнав шлюб Афонсу ІІІ і Беатриси законним постфактум буллою «Qui celestia» від 19 червня 1261 року. Цим документом так само визнавалися законнородженими усі діти подружжя[8].

У Португалії королева Беатриса мала дохід від міст Торреш-Ведраш, Торреш-Новаш і Аленкер, який надав їй чоловік[9]. Після смерті своєї матері близько 1267 року вона успадкувала в Кастилії Алькосерську сеньйорію з поселеннями Сіфуентес, Віана-де-Мондехар, Палазуелос, Сальмерон, Вальдеолівас і Алькосер. В останньому Беатріса прийняла під свою протекцію монастир святої Клари, заснований її покійною ненькою[10]. Крім цього, португальська королева фундувала церкву святого Франциска в Аленкері, закінчену після її смерті[9].

Коли Дініш, син Беатриси, досягнув 7-річного віку Альфонсо Х передав йому Алгарве й висунув вимогу, аби Португалія підтримувала Кастилію в Реконкісті, надсилаючи війська у складі 50 лицарів. 1267 року Афонсу ІІІ уклав Бадахоський договір із Кастилією, за яким було визначено міждержавний кордон та визнано португальський суверенітет над Алгарве.

Після смерті чоловіка в 1279 році й інтронізації Дініша, Беатриса залишалася жити при дворі як королева-матір. Вона мала великий вплив при дворі й була запорукою миру Португалії з Кастилією. Проте 1282 року, внаслідок сварки з сином, королева переїхала до Севільї. Там вона підтримувала свого батька Альфонсо Х у суперечці з її зведеним братом Санчо, майбутнім кастильським королем Санчо IV. 4 березня 1283 року батько передав Беатрисі замки і поселення Моран, Серпу й Мора, а також дарував королівство Ньєбла й дохід від міста Бадахос[3][11]. 22 січня 1284 року була одним із завірителів другого заповіту Альфонсо Х й залишалася при батькові в його смертну годину[3].

Беатриса померла 27 жовтня 1303 року. Її поховали в Алкобаському монастирі поруч із чоловіком.

Сім'яРедагувати

 
Беатриса Кастильська.
 
Гробниця Беатриси в Алкобаському монастирі.
  • Батько: Альфонсо X (1221—1284) — король Кастилії (1252—1284).
  • Матір: Майор де Гусман (1205—1262) — сеньйора Алькосера.
  • Чоловік: Афонсу III (1210—1279) — король Португалії (1248—1279).
  • Діти:
    • Бранка (1259—1321) — абатиса Бургоського королівського монастиря святої Марії.
    • Фернанду (1260—1262) — португальський інфант; помер у дитинстві.
    • Дініш (1261—1325) — король Португалії (1279—1325)
    • Афонсу (1263—1312) — португальський інфант; сеньйор Порталегре.
    • Санша (1264—1279) — португальська інфанта.
    • Марія (1264—1284) — португальський інфант; помер у юному віці.
    • Констанса (1266—1271) — португальська інфанта; померла у дитинстві.
    • Вісенте (1268—1271) — португальський інфант; помер у дитинстві.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • García Fernández, Manuel (1999). «La política internacional de Portugal y Castilla en el contexto peninsular del Tratado de Alcañices (1267—1297). Relaciones diplomáticas y dinásticas». Universidade de Porto. Revista da Faculdade de Letras, Serie Historia (em espanhol) (XV): 901—943.
  • González Jiménez, Manuel (2004). Alfonso X el Sabio (em espanhol). Barcelona: Editorial Ariel S. A. ISBN 84-344-6758-5
  • Herculano, Alexandre (c. 1875). História de Portugal. Lisboa: Editorial Ariel S. A. OCLC 8836753
  • Rodrigues Oliveira, Ana (2010). Rainhas medievais de Portugal. Dezassete mulheres, duas dinastias, quatro séculos de História. Lisboa: A esfera dos livros. ISBN 978-989-626-261-7
  • Salazar y Acha, Jaime de (1989). «Los descendientes del conde Ero Fernández, fundador de Monasterio de Santa María de Ferreira de Pallares». El Museo de Pontevedra (em espanhol) (43): 67-86. ISSN 0210-7791
  • Salazar y Acha, Jaime de, David; Masnata y de Quesada, David de (1990). «Precisiones y nuevos datos sobre el entorno familiar de Alfonso X el Sabio fundador de Ciudad Real» (PDF). Instituto de Estudios Manchegos. Cuadernos de Estudios Manchegos (em espanhol) (20): 210—231. ISSN 0526-2623
  • Valdeón Baruque, Julio (2003). Alfonso X: la forja de la España moderna (em espanhol). Madrid: Ediciones Temas de Hoy, S.A. ISBN 84-8460-277-X
  • Villalba Ruiz de Toledo, Francisco Javier (1989). «El Monasterio de Santa Clara de Alcocer y su conexión con la monarquía (siglos XIII—XV)» (PDF). Wad al-Hayara: Revista de estudios de Guadalajara (em espanhol) (16): 319—324.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Беатриса Кастильська (1242—1303)

  • Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.