Відкрити головне меню

Аленке́р (порт. Alenquer; МФА[ɐ.ɫẽ.ˈkeɾ][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в окрузі Лісабон. Розташований у західній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Лісабонського патріархату Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1212 року. Поділяється на 11 парафій. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Ештремадура. Площа муніципалітету — 304,22 км², населення муніципалітету — 43267 ос. (2011); густота населення — 142,22 осіб/км². ПатронДіва Марія. Святковий день муніципалітету — 1-й четвер після Вознесіння. Поштовий індекс — 2580. Код місцевої адміністративної одиниці — 1101. Складова статистичного регіону Центр.

Аленке́р
ALQ.png
Герб
Pt-alq1.png
Прапор
Alenquer.jpg
Вигляд містечка
LocalAlenquer.svg
Координати: 39°03′ пн. ш. 9°01′ зх. д. / 39.050° пн. ш. 9.017° зх. д. / 39.050; -9.017
Країна: Португалія Португалія
 • Регіон: Центр
 • Провінція: Ештремадура
 • Округ: Лісабон
Площа: 304.22 км²
Населення: 43 267 ос. (2011)
 • Густота: 142,22 осіб/км²
Самоврядування: 1212
Індекс: 2580
Часовий пояс: UTC+0, +1 (влітку)
Код LAU: 1101
Офіційний сайт
Аленкер на Вікісховищі

НазваРедагувати

ГеографіяРедагувати

Аленкер розташований на заході Португалії, в центрі округу Лісабон.

Аленкер межує на півночі з муніципалітетом Кадавал, на сході — з муніципалітетом Азамбужа, на півдні — з муніципалітетом Віла-Франка-де-Шіра і Арруда-душ-Вінюш, на південному заході — з муніципалітетом Собрал-де-Монте-Аграсу, на заході — з муніципалітетом Торреш-Ведраш.

ІсторіяРедагувати

У середині XII століття його завоював португальський король Афонсу І.

1211 року, за заповітом португальського короля Саншу І, замок і округа Аленкера перейшли до його доньки Санші. Разом із сестрами вона вела війну з братом і новим королем Афонсу ІІ, що прагнув повернути Аленкер до королівського домену. Міжусобна війна припинилася 1216 року за посередництва римського папи Іннокентія ІІІ; Санша передала володіння королю за грошову компенсацію, а замок — Ордену тамплієрів. Після смерті Афонсу ІІ в 1223 році вона добилася від короля Саншу ІІ повернення доходу з Аленкера та особистого щорічного утримання[5].

1212 року, в ході міжусобної війни, португальська інфанта Санша надала Аленкеру форал, яким визнала за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.

Деякі історики припускають, що саме Аленкер є батьківщиною найвідомішого португальського поета Луїша Камоенша.

НаселенняРедагувати

Кількість мешканців[6]
1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011
17 443 19 764 22 976 24 774 26 340 27 168 30 015 32 597 34 477 34 998 32 586 34 575 34 098 39 180 43 267

ПарафіїРедагувати

Економіка, побут, транспортРедагувати

Економіка району представлена сільським господарством, харчовою промисловістю, торгівлею, транспортом, будівництвом. Поблизу Оти розташована база військово-повітряних сил, на місці якої планувалось будівництво сучасного міжнародного аеропорту столиці, але 10 січня 2008 року португальським прем'єром було оголошено рішення про перенесення такого до Алкошете[7].

Серед архітектурних пам'яток відзначають фортецю епохи Середньовіччя (порт. Castelo de Alenquer)[8], монастир Св. Франциска (порт. Convento de São Francisco), декілька багатовікових церков як у селищі так і на території муніципалітету.

Аленкер як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднаний з Лісабоном платними швидкісними автомагістралями А-1 та А-10.

ПерсоналіїРедагувати

  • Даміан де Гойш (1502—1574) — гуманіст, історик, голова Королівського архіву.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
  2. Hans Gadow. In Northern Spain. 1897 p. 320
  3. а б Fernando Luso Soares. A vila de Alenquer: ensaio historiográfico. 1941. p. 10, 12-13.
  4. Ivo Xavier Fernándes. Topónimos e gentílicos, Volume 1, 1941, p. 144.
  5. Hermenegildo Fernandes, 2006, с. 87, 100, 119
  6. Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1]
  7. José Sócrates anuncia construção do novo aeroporto em Alcochete Архівовано 15 лютий 2008 у Wayback Machine.(порт.)
  8. Фортеця Аленкера на веб-сторінці Португальського Інституту Архітектурної Спадщини (порт.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аленкер (Португалія)