Башта водогону (Глухів)
Башта водогону в Глухові — пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер якої 112—См. Одна з головних визначних споруд міста Глухова Сумської області. Вежа була побудована в 20-ті роки XX століття, проте, незважаючи на свій молодий вік порівняно з іншими пам'ятками міста, вона є символом Глухова. Водонапірну вежу видно за десятки кілометрів від міста.[1]
| Башта водогону | |
|---|---|
 | |
| 51°40′28″ пн. ш. 33°54′37″ сх. д. / 51.674444444444° пн. ш. 33.910277777778° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Глухів |
| Тип | водонапірна вежа і виставка |
| Висота | 41 м |
| Архітектор | Йосип Лазарєв |
| Початок будівництва | 1927 |
| Побудовано | 1929 |
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
  Башта водогону Башта водогону (Сумська область) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
ред.
Проект міського водогону був розроблений у 1910 році харківським архітектором Йосипом Лазарєвим. До того часу мешканці Глухова брали воду з річки та озер, які були багатоводними та з чистою водою.[2]
Побудована мурована башта в 1929 році архітектором Розановим з бригадою на місці, де в XVIII столітті знаходились Путивльські ворота Глухівської фортеці. Вона призначалася для чисто технічних або, точніше, господарських потреб, але використовувалася навіть як загальноміський інформаційний щит і пожежна вежа.
В 2003—2004 роках вежа була реставрована.
Опис
ред..PNG)
Башта водогону знаходиться між головними вертикалями стародавнього Глухова — Миколаївською та Трьох-Анастасієвською церквами, на протилежній від Інституту луб'яних культур стороні по вулиці Терещенків під номером №40, неподалік будинку, де народився М.Терещенко.
Споруда збудована в 1929 році, коли цивільні інженери не розумілися на архітектурних стилях, — з безліччю декоративних елементів оздоблення. І тому створили її в унікальній нетрадиційній для свого часу архітектурній манері: круглий конусоподібний стовбур з легкою лекальною кривизною, яка надає інженерній споруді художнього образу, у верхній частині м'яко, з плавним вигином, переходить у розширений двох'ярусний циліндр з прямокутними віконними прорізами по всьому периметру, а по висоті — двома широкими плоскими «обручами». Циліндричний обсяг завершується карнизом з великими крученнями. Конусний дах вежі переходить в гостру химерну башточку, що несе два рівні горизонтальних парасольок, утворених великими звісами покрівлі. Під нижнім рівнем парасольок, над водогінним баком, є оглядовий майданчик, з якого відкриваються чудові краєвиди на місто та його мальовничі околиці. Під другим рівнем багатоярусної надбудови встановлений годинник з мелодійним боєм. Завершується вежа металевим шпилем. Загальна висота вежі становить 41 метр, місткість бака — 120 тонн, а його об'єм — 360 м3.
Пластику архітектурних форм башти видно за багато кілометрів від міста. Зараз вежа водогону є справжнім домінантом Глухова та візитівкою міста. Після реставрації, вона стала популярним екскурсійним об'єктом. В ній внизу розміщена невеличка експозиція (музей), а силует самої вежі є незмінною емблемою Глухова.
Цікаві факти
ред.- Головною родзинкою вежі є внутрішні гвинтові сходи, кількість сходинок становить 186 штук.
Галерея
ред..jpg)
|
.jpg)
|
1.jpg)
|
|
Будівництво башти
|
Табличка з
охоронним номером |
Загальний вигляд вежі
|
.jpg)
|
.jpg)
|
|
Експозиція у вежі
|
Гвинтові сходи
|
Вежа водогону і
Трьох-Анастасіївська церква |
Примітки
ред.- ↑ ReTurist.com, Глухов: неГлуха пам'ятка [Архівовано 10 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ КЗ "Глухівська центральна районна бібліотека", Глухів [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Неофіційний сайт Глухова, До 300-річчя гетьманської столиці — Водонапірна башта [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.) (Перевірено 21 жовтня 2011)
- Doroga.ua, Водонапірна башта [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.) (Перевірено 21 жовтня 2011)
- Україна Інкогніта, Глухов. Забытая столица. Глухів та Башта [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.) (Перевірено 21 жовтня 2011)
- Энциклопедия достопримечательностей, Водонапірна башта [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.) (Перевірено 21 жовтня 2011)
- Місто Древньої краси: туристична пам'ятка / уклад. О. Г. Лесненко. — Глухів. — 2009. — 15с.
- Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины. — Х.: Прапор, 1989. — 190–191с. (рос.)
- О. Мельник, А.Деркач, В.Єрмаков «Фотокнига», Суми.: В. «Корпункт», 2008 — 280с. Іл. — Укр. Рос.
- Коваленко А. Біля витоків: Про І. К. Кащенко, який будував водогінну вежу // Народна трибуна. — 2001. — 14 березня.
Посилання
ред.- Неофіційний сайт Глухова, История водоснабжения Глухова [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.) (Перевірено 14 лютого 2013)