Барсуков Степан Данилович
Степа́н Дани́лович Барсуко́в (нар. 8 (20) грудня 1872, с. Сороківка біля Харкова — пом. ?) — російський оперний співак (тенор) і педагог українського походження.
| Барсуков Степан Данилович | |
|---|---|
| Народився | 8 (20) грудня 1872 Сороківка біля Харкова |
| Помер | невідомо |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | оперний співак |
| Alma mater | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Заклад | Державний академічний Великий театр Росії і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Життєпис
ред.Походив з селянської родини. Навчався на чоботаря. Співати почав у тюремній церкві хлопчиком. На його спів звернули увагу і він був відправлений на навчання в Москву.[1]
Вокальну освіту здобув у Московському музично-драматичному училищі Московського філармонічного товариства (клас Семена Біжеїча) та у Московській консерваторії (1893—1901).
1901 року дебютував у Большому театрі в ролі Ромео («Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно). В цьому ж році дирекція Большого театру направила його в Італію для удосконалення своєї майстерності, де він навчався до 1902 року.
З 1 березня 1902 року[2] по 1912 рік — соліст Большого театру в Москві.
1903 року співав з Ф. Шаляпіним в опері «Алеко» Рахманінова в Новому театрі[3].
1907 року гастролював у Нижньому Новгороді.
1898—1921 — викладач Московської консерваторії, професор[4].
Подальша його доля невідома.
Родина
ред.Дружина, Адель Конрадівна Барсукова (дівоче прізвище — Тарасевич) — музикант, випускниця консерваторії.
Мав дітей. Молодшу доньку звали Олександрою.
1909—1913 років родина щоліта відпочивала в Галичі Костромської губернії. Там Степан Данилович займався благодійництвом, підтримував місцеве протипожежне товариство і місцевий театр. 1909 року Адель Конрадівна відкрила першу в цьому місті музичну школу.
Влітку 1910 року в Літньому театрі Степан Барсуков поставив «Русалку» Даргомижського. Наступного літа поставив в театрі пролог із «Снігуроньки» Римського-Корсакова. Вистава йшла під акомпанемент Аделі Конрадівни. Крім спектаклів Барсуков був постановником концертів у Галичі. Останній раз Степан Данилович відвідував Галич влітку 1914 року саме з концертом.[1][5]
Партії
ред.- Князь («Русалка» Даргомижського)
- Синодал («Демон» Рубінштейна)
- Туча, Садко, Левко, Гвідон («Псковитянка», «Садко», «Майська ніч», «Золотий півник» Римського-Корсакова)
- Герман, Ленський, Андрій («Винова краля», «Євгеній Онєгін», «Мазепа» Чайковського)
- Фауст («Фауст» Гуно)
- Альфред, Гастон («Травіата» Верді)
- Герцог Мантуанський («Ріголетто» Верді)
- Хозе («Кармен» Бізе)
- Ліонель («Марта» Флотова)
- Йонтек («Галька» Монюшка)
- Джеральд («Лакме» Деліба)
- Діон («Зимова казка» Гольдмарка)
- Мулла («Кавказький бранець» Кюї)
- Володимир Ігорович («Князь Ігор» Бородіна)
- Фінн («Руслан і Людмила» Глінки)
- 1-й дворянин («Лоенгрін» Вагнера)
- Терпнос («Нерон» Рубінштейна)
- Єврей («Скупий лицар» Рахманінова)
- Чаплинський («Пан Воєвода» Римського-Корсакова)
- Лоренцо («Фра-Дияволо» Обера)
- Народний співак («Рафаель» Аренського)
- Родрігес («Дон Кіхот» Масне)
- Молодий циган («Алеко» Рахманінова)
- Левко («Майська ніч» Римського-Корсакова за Гоголем)
- Альоша Попович («Добриня Микитич» Гречанінова)
Примітки
ред.- ↑ а б Н. Сотников. Страницы истории театра в Галиче [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Барсуковъ, Степанъ Даниловичъ // Ежегодник императорских театров, Выпуски 4-6, 1910. — С. 117 [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Федор Иванович Шаляпин: Статьи, высказывания, воспоминания о Ф. И. Шаляпине. — М.: Искусство, 1960. — С. 588(рос.)
- ↑ Советская музыка. Том 54. Вып. 1-6. — М.: Государственное музыкальное издательство, 1990. — С.
- ↑ Городскому саду Галича 100 лет [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела
ред.
- Словник співаків України / Лисенко Іван. — К.: Рада, 1997. — С. 22—23
- Пружанский А. М. Отечественные певцы. Словарь. М., 1991. — Часть І. — С. 51(рос.)