Вікіпедія

Барселона (футзальний клуб)

іспанський футзальний клуб

ФК «Барсело́на» (кат. Futbol Club Barcelona) — футзальний клуб з Барселони (Іспанія), який через спонсорський контракт має назву «Барселона Ласса»[1], частина великого спортивного клубу «Барселона». Був заснований 1978 року, але розформований 1982 року. 1986 року клуб було створено знову. Один з найвідоміших і найсильніших клубів Іспанії та світу.

«Барселона»
Повна назва Fútbol Club Barcelona (Fútbol Sala)
Прізвисько Barça (Ба́рса),
Blaugrana (блауґра́на, пер. синьо-гранатові),
Culés (кулес, пер. дупи)
Коротка назва Барселона, Барса
Засновано 1978
Населений пункт Барселона, Іспанія
Стадіон Палау Блауґрана
Вміщує 7585
Президент Іспанія Хосеп Бартомеу
Головний тренер Іспанія Андреу Плаза
Ліга Прімера
2017/18 2
Домашня
Виїзна
Запасна
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барселона (значення).

Клуб також має другу команду під назвою «Барселона Б», яка виступає в Сегунді[2], жіночої команди немає.

Домашні матчі проводить у Палау Блауґрана (7585 місць)[3].

Історія ред.

Початковий етап ред.

Футзальна команда у «Барселони» з'явилася в 1976 році, тоді вона була складена з колишніх професійних футболістів, які грали в товариських турнірах та благодійних матчах. Першим офіційним турніром, в якому «Барселона» брала участь, був Різдвяний трофей, «Барса» в ньому перемогла. У вересні 1978 року було офіційно створено футзальну секцію[4], яка була заявлена в третій дивізіон чемпіонату Каталонії.

Зліт команди був стрімким: одразу був виграний третій дивізіон, в сезоні 1979/80 був виграний другий дивізіон і команда перейшла у вищий дивізіон Каталонії, де в двох своїх перших сезонах в «еліті» вигравала титул. Не зважаючи на такі успіхи, перед сезоном 1982/83, Рада директорів клубу прийняла рішення про розформування футзальної секції.

Вступ до Національної ліги футзалу ред.

В 1986 році футзальну секцію було створено знову, оскільки почали проводитися загальнонаціональні турніри, такі як чемпіонат та кубок[4]. «Барселона» стала фіналістом Кубка Іспанії в сезоні 1987-88, а в наступному сезоні перемогла у цьому турнірі. Сезоном пізніше «Барселона», обігравши італійську «Рому» з рахунком 3:1 перемогла у першому розіграші Кубку володарів кубків, вигравши таким чином свій перший міжнародний трофей[5][6]. Всі ці турніри проводилися за підтримки приватних спонсорів, тому вважаються неофіційними.

Після об'єднанням змагань Королівської федерації та Асоціації футзалу, «Барселона» стала одним з перших учасників Національної ліги, яка складалася з 48 команд. «Барса» закінчила перший етап турніру на другому місці, а другий на останньому, тому не могла претендувати на потрапляння у плей-офф за титул.

Каталонська команда залишалася одним з найкращих клубів ліги, зайнявши третє місце у двох наступних сезонах і ставши півфіналістом сезону 1994/95, до введення регулярного чемпіонату в сезоні 1995/96. В 1997 році, незважаючи на невдалі результати в чемпіонаті, «Барселона» була запрошена бразильською командою «Інтер Ульбра» в Порту-Алегрі на «Мундіаліто» - перший неофіційний розіграш Міжконтинентального кубку[7]. «Барселона» зайняла друге місце на груповому етапі, обіграла у півфіналі нідерландську «Бунгу Мелаті» з рахунком 7:5, але у фіналі у додатковий час поступилася господаря з рахунком 2:4. Гравець «Барси» бразилець Алешандре став одним з найкращих бомбардирів турніру, забивши шість голів[8]. Через економічні труднощі «Барселона» була змушена скоротити частину бюджету на футзал і команда повинна була бути сформована тільки з гравців молодіжного складу. Врешті-решт, в сезоні 1997/98 «Барселона» опустилася до Срібного дивізіону, не зважаючи на 31 гол Андреу - майбутньої зірки іспанського футзалу.

Важкі роки ред.

Перед командою була поставлена ціль повернутися у Почесний дивізіон, але вона посіла шосте місце в своєму першому сезоні в Срібному дивізіоні. Проте в сезоні 1999/2000, «Барсі» вдалося закінчити регулярний чемпіонат на другому місці і виграти плей-офф, щоб підвищитися у класі[4].

Тим не менш, їх повернення у Почесний дивізіон видалося гіршим, ніж очікувалося. Впродовж трьох сезонів каталонці займали останні місця перед зоною вильоту, поки в сезоні 2002/03 не опинилися на передостанньому місці, повернувшись в Срібний дивізіон.

Цього разу «Барселоні» знадобилося три сезони, щоб повернутися у Почесний дивізіон. Незважаючи на те, що команда займала перші місці у регулярному чемпіонаті, на стадії плей-офф її чекали невдачі. Так тривало до сезону 2005/06, коли під керівництвом Марка Кармони «Барселона» перемогла «Гальдар» і підвищилася у класі.

Професіоналізація клубу ред.

 
Палау Блауґрана - спорткомлекс «Барселони»

Після потрапляння у Почесний дивізіон, президент клубу Жуан Лапорта (колишній гравець у футзал у 1980-х роках) збільшив інвестиції в футзальну команду. Команді було встановлено стабільне фінансування у межах 5% від того прибутку, який клуб «Барселона» заробляє загалом[9]. Марк Кармона залишився на посту тренера, і клуб уклав контракти з гравцями міжнародного рівня, наприклад, такими як Хаві Родрігес, зірка «Плайас де Кастельон»[4]. 14 вересня 2006 року футзальна команда стала професіональною і, як й інші спортивні секції «Барселони», отримала можливість залучати спонсорів: Senseit (2007-2008), MOBICAT (2008-2010[10]) і Alusport (2010-теперішній час).

Під керівництвом Марка Кармони «Барса» з кожним сезоном покращувала результат. Хоча в першому сезоні «Барсі» довелося докласти неабияких зусиль для збереження місця в елітному дивізіоні, вже в наступному сезоні 2007/08 команда посіла шосте місце в регулярному чемпіонаті, таким чином, отримавши право виступити на стадії плей-оф, і поборотися за титул вперше за 11 років. В сезоні 2008/09 «Барса» фінішувала третьою, але програла у чвертьфіналі. У наступному році «Барса» повернулася до боротьби за титул і дійшла до півфіналу. Перед сезоном 2010/11 «Барселона» значно підсилила склад, туди перейшли найкращий бомбардир попереднього чемпіонату бразилець Вілде, один з лідерів іспанської збірної Торрас[11] і перспективний Лін. В цьому сезоні «Барселона» разом зі своїм тренером Марком Кармоною увійшла в історію, вигравши всі чотири турніри, у яких брала участь. Спочатку був виграний Кубок Каталонії, потім був виграний перший офіційний титул в футзалі - Кубок Іспанії, у фінальному матчі був переможений чемпіон «Ель Посо Мурсія», а згодом перемога у першому розіграші Королівського кубка Іспанії, був переможений інший іспанський суперклуб «Інтер Мовістар»[12]. 26 червня 2011 року команда завершила сезон перемогою у чемпіонаті[13].

Наступний сезон вийшов не менш успішнішим, команда виграла усі турніри, в яких брала участь - до чемпіонату[14], кубку та королівського кубку 29 квітня 2012 року додалася перемога над «Динамо» (Москва) у фіналі Кубку УЄФА в Павельо Барріс Норд, що зробило футзальну секцію п'ятою, яка добивалася європейського успіху, після футбольної, баскетбольної, гандбольної та хокею на роликах.

Сезон за сезоном ред.

Сезон Дивізіон Місце Кубок Іспанії
1989/90 Почесний дивізіон 2
1990/91 Почесний дивізіон 6
1991/92 Почесний дивізіон 3
1992/93 Почесний дивізіон 6
1993/94 Почесний дивізіон 4
1994/95 Почесний дивізіон 5
1995/96 Почесний дивізіон 11
1996/97 Почесний дивізіон 6
1997/98 Почесний дивізіон 17
1998/99 Срібний дивізіон 6
1999/00 Срібний дивізіон 2
2000/01 Почесний дивізіон 14
2001/02 Почесний дивізіон 12
Сезон Дивізіон Місце Кубок Іспанії
2002/03 Почесний дивізіон 15
2003/04 Срібний дивізіон 2
2004/05 Срібний дивізіон 1
2005/06 Срібний дивізіон 2
2006/07 Почесний дивізіон 13
2007/08 Почесний дивізіон 6 / ПФ
2008/09 Почесний дивізіон 3 / ЧФ
2009/10 Почесний дивізіон 5 / ПФ
2010/11 Почесний дивізіон 1 / П Перемога
2011/12 Прімера 2 / П Перемога
2012/13 Прімера 1 / П Перемога
2013/14 Прімера 3 / ПФ
2014/15 Прімера 2 / ПФ
Сезон Дивізіон Місце Кубок Іспанії
2015/16 Прімера 2 / Ф
2016/17 Прімера 3 / Ф
2017/18 Прімера 2 / Ф
2018/19 Прімера 1 / Ф Перемога
2019/20 Прімера 2 / ЧФ Перемога

Останні сезони ред.

Сезон Регулярний чемпіонат Плей-оф Кубок
Короля 		Суперкубок Кубок
Іспанії 		Кубок
УЄФА 		Тренер Президент
Місце І В Н Н МЗ МП О Місце І В Н Н МЗ МП
2006/2007 1ªD 13º 30 8 7 15 80 107 31 Не класифікувались Марк Кармона Жуан Лапорта
2007/2008 1ªD 6º 30 13 6 11 103 85 45 1/2 4 2 0 2 15 10 Марк Кармона Жуан Лапорта
2008/2009 1ªD   28 16 5 7 97 57 57 1/4 2 0 0 2 6 10 1/2 Марк Кармона Жуан Лапорта
2009/2010 1ªD 5º 30 17 6 7 97 57 57 1/2 5 2 0 3 15 16 1/2 Марк Кармона Жуан Лапорта
2010/2011 1ªD   30 22 4 4 127 63 70 1º 9 7 0 2 34 19 1º 1º Марк Кармона Сандро Розель
2011/2012 1ªD   30 23 5 2 149 65 74 1º 9 7 0 2 39 29 1º 2º 1º 1º Марк Кармона Сандро Розель
2012/2013 1ªD   26 22 1 3 133 45 67 1º 9 7 0 2 29 23 1º 1/2 1º 3º Марк Кармона Сандро Розель
2013/2014 1ªD   28 21 5 2 115 46 68 1/2 5 3 0 2 18 9 1º 1º 1/2 1º Марк Кармона Розель і Бартомеу
2014/2015 1ªD   30 24 2 4 145 67 74 1/2 6 3 0 3 25 27 1/2 _ 2º 2º Марк Кармона Бартомеу
2015/2016 1ªD   30 23 5 2 157 78 74 2º 8 5 0 3 26 21 1/2 _ 1/2 _ Марк Кармона Бартомеу
2016/2017 1ªD   30 22 4 4 135 70 70 2º 10 6 0 4 36 28 1/8 _ 1/4 _ Андреу Плаза Бартомеу
2017/2018 1ªD   30 22 4 4 149 66 70 2º 9 6 0 3 30 24 1º _ 1/4 3º Андреу Плаза Бартомеу
2018/2019 1ªD   30 21 4 5 134 65 67 1º 11 7 0 4 39 26 1º 1º 1º 3º Андреу Плаза Бартомеу
2019/2020 1ªD   23 17 3 3 107 60 54 1/4 1 0 0 1 2 3 1º 2º 1º 1º Андреу Плаза Бартомеу
2020/2021 1ªD   34 19 6 9 109 63 66 1/4 2º 2º Андреу Плаза Бартомеу і Лапорта
Сезон Місце І В Н Н МЗ МП О Місце І В Н Н МЗ МП Кубок
Короля 		Суперкубок Кубок
Іспанії 		Кубок
УЄФА 		Тренер Президент
Регулярний чемпіонат Плей-оф
Дані актуальні на 2021 рік.

Титули і досягнення ред.

Міжнародні турніри ред.

Турнір Титул Віце-чемпіон
Міжконтинентальний кубок (0/1) 1996
Кубок УЄФА / Ліга чемпіонів УЄФА (2/1) 2011-2012, 2013-2014, 2019-2020, 2021-2022 2014-2015, 2020-2021
Кубок володарів кубків (1/0) 1990

Національні турніри ред.

Турнір Титул Віце-чемпіон
Чемпіон Іспанії (4/3) 2010-2011, 2011-2012, 2012-2013, 2018-2019. 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018.
Кубок Іспанії (НЛФ) (4/1) 2011, 2012, 2013, 2019. 2015.
Кубок Іспанії (КІФФ) (1/0) 1989[15].
Кубок Короля Іспанії (5/0) 2010-2011, 2011-2012, 2012-2013, 2013-2014, 2017-2018 (Рекорд).
Суперкубок Іспанії (1/1) 2013. 2011.
Сегунда (1/3) 2004-2005 1999-2000, 2003-2004, 2005-2006

Регіональні турніри ред.

Турнір Титул Віце-чемпіон
Кубок Каталонії (10/1) 1999-2000, 2008-09, 2009-2010, 2010-2011[16], 2013-2014[17], 2014-2015, 2015-2016,2016-2017,2017-2018, 2018-2019 (Рекорд) 2012-2013

Неофіційні:

  • Чемпіон регіонального чемпіонату в 1-му дивізіоні (3): 1981, 1982, 1992
  • Чемпіон регіонального чемпіонату в 2-му дивізіоні: 1980
  • Чемпіон регіонального чемпіонату в 3-му дивізіоні: 1979

Склад ред.

На 7 лютого 2013 року

№ Гравець Повне ім'я Позиція Національність
1 Крістіан Крістіан Домінгес Барріос Воротар  
28 Пако Седано Франциско Седано Антолін Воротар  
2 Айкардо Хесус Назарет Айкардо Коллантес Захисник  
3 Торрас Хорді Торрас Бадоса Захисник  
4 Арі Арі Сантос Захисник  
5 Ґабрієл Ґабрієл да Сілва Діас Нападник  
8 Лін Анхель Веласко Маруган Нападник  
9 Серхіо Лозано Серхіо Лозано Мартінес Нападник  
10 Ігор Ігор Рафаел Ліма де Соуза Півзахисник  
11 Саад Саад Ассіс Нападник    
6 Фернандао Фернандо Масіел Гонсалвес Півзахисник    
13 Вілде Вілде Гомес да Сілва Нападник  

Цікаві факти ред.

  • Бюджет клубу становить 5 млн. євро[20].

Примітки ред.

  1. ↑ Lassa Tyres, nuevo patrocinador principal de las secciones profesionales del Barça. mundodeportivo.com (ісп.) . Процитовано 27 квітня 2019.
  2. ↑ Профіль «Барселони Б» на офіційному сайті клубу [Архівовано 1 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Профіль клубу на сайті Іспанської ліги [Архівовано 16 лютого 2013 у Wayback Machine.] (ісп.)
  4. ↑ а б в г HISTÒRIA DE LA SECCIÓ DE FUTBOL SALA [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.] (каталонська)
  5. ↑ Los campeones de la Recopa entregaron su trofeo a Núñez [Архівовано 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] (ісп.)
  6. ↑ Цей трофей не має відношення до Кубку володарів кубків. Цей матч був організований газетою El Mundo Deportivo і не мав продовження.
  7. ↑ Журнал «Футбол пять на пять», № 4 (12), осінь/зима 1997 року
  8. ↑ 1st Intercontinental Futsal Cup. Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 9 жовтня 2007.
  9. ↑ Юнайтед, но не МЮ, футзальная Барса и команда из деревни [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  10. ↑ Mobicat se convierte en el patrocinador principal de la sección [Архівовано 31 липня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
  11. ↑ Вильде и Торрас - в Барселоне (рос.)
  12. ↑ El Barça Alusport aconsegueix la primera edició de la Copa del Rei davant l'Inter Movistar (4-3) [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (каталонська)
  13. ↑ Barça Alusport, campió de Lliga! (3-2) [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (каталонська)
  14. ↑ El F.C Barcelona Alusport se proclama campeón de la LNFS[недоступне посилання з серпня 2019] (ісп.)
  15. ↑ Список трофеїв [Архівовано 14 червня 2012 у Wayback Machine.] (каталонська)
  16. ↑ EL FC BARCELONA ES PROCLAMA CAMPIÓ DE LA COPA CATALUNYA[недоступне посилання з серпня 2019] (ісп.)
  17. ↑ «Барселона» выиграла Кубок Каталонии[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
  18. ↑ AGLA FUTSAL AWARDS 2012 - BEST CLUB OF THE WORLD [Архівовано 31 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  19. ↑ Барселона Алуспорт – лучшая команда Каталонии 2012 года (рос.)
  20. ↑ Степан МЕЛЬНИЧУК: «Кроки, які ми зробили, вони на поверхні». Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 23 червня 2013.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Барселона_(футзальний_клуб)&oldid=39729192