Барвиха (селище)

населений пункт у Росії

Барви́ха (рос. Барвиха) — селище в Одинцовському районі Московської області[1], розташоване неподалік від Рубльово-Успенського шосе на річці Саминці. За два кілометри на північ від селища на Рубльово-Успенському шосе розташовується село Барвиха.

Селище Барвиха
рос. Барвиха
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район Одинцовський район
Поселення Сільське поселення Барвихинське
Код ЗКАТУ: 46241804009
Код ЗКТМО: 46641404106
Основні дані
Поштовий індекс 143083
Географічні координати: 55°43′00″ пн. ш. 37°16′00″ сх. д. / 55.716666666667° пн. ш. 37.266666666667° сх. д. / 55.716666666667; 37.266666666667
Вебсторінка blv.ru
Мапа
Барвиха (Росія)
Барвиха
Барвиха

Барвиха (Московська область)
Барвиха
Барвиха

Мапа


CMNS: Барвиха у Вікісховищі

Історія

ред.

У XVIII столітті на місці селища розташовувався стародавній сосновий бір, а місце йменувалось Оборихою (Оборвихою), пізніше — Борихою. Теперішня назва закріпилась за Барвихою у 1920-их роках.

Селище було збудовано генералом Олександром Казаковим, власником сусіднього села Подушкіно, у середині XIX століття як курорт для збільшення прибутку його маєтку.

1872 року був зведений аналог нинішнього пропускного пункту — сторожка зі шлагбаумом.

В околицях селища розміщуються 3 елітних котеджних селища: Барвиха-2, Барвиха Club і Барвиха Village[2].

Пам'ятки

ред.
  • Обома берегами Саминки — рови й пагорби. Це все, що залишилось від згаданої в повісті Олексія Толстого «Князь Срібний» садиби.
  • Замок баронеси Маєндорф, що слугує заміською резиденцією російських президентів.

Персоналії

ред.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. Московська обласна Дума. Закон № 64/2005-ОЗ від 28 лютого 2005 року «Про статус і кордони Одинцовського муніципального району та новоутворених у його складі муніципальних утворень», у ред. Закону № 6/2007-ОЗ від 1 лютого 2007 року
  2. Будинки на Рублівці. Котеджне селище Барвиха Village на Рубльовському шосе. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 22 вересня 2012.