Відкрити головне меню

Балдін Анатолій Михайлович (3 січня 1923, Коромислово — 7 січня 1995, Київ) — радянський військовий діяч Військово-повітряних сил, Герой Радянського Союзу (1944), в роки німецько-радянської війни командир ланки 92-го гвардійського штурмового авіаційного полку 4-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 5-го штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту, гвардії лейтенант.

Анатолій Михайлович Балдін
Baldin AnatMih.png
Народження 3 січня 1923(1923-01-03)
Коромислово, Ярославська область
Смерть 7 січня 1995(1995-01-07) (72 роки)
Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Chelyabinsk Red Banner Military Aviation Institute of Navigators[d]
Роки служби 19401980
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

БіографіяРедагувати

Народився 3 січня 1923 року в селі Коромислово нині Гаврилов-Ямського району Ярославської області в сім'ї залізничника. Росіянин. Батько по роботі часто переїжджав з місця на місце. У різний час жив і навчався у селі Шопша того ж району, в місті Нерехте (нині Костромської області), в Ярославлі, де закінчив неповну середню школу і аероклуб.

У 1940 році був призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Свердловську військово-авіаційну школу пілотів, потім пройшов перепідготовку в Енгельського льотній школі. У боях німецько-радянської війни з липня 1942 року. Воював на Калінінському, Воронезькому, 1-му і 2-му Українських фронтах. Член ВКП (б)/КПРС з 1942 року.

До листопада 1943 року здійснив 91 бойовий виліт на розвідку і знищення скупчень військ противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 квітня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії лейтенанту Анатолію Михайловичу Балдіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3683).

До травня 1945 року здійснив 170 бойових вильотів. На рахунку льотчика 30 знищених танків 40 гармат, 5 літаків, 10 паровозів, 100 вагонів з живою силою і боєприпасами, 75 автомашин, 2 склади пального, 4 фашистських штаба, більше 200 фашистів.

 
Могила Анатолія Балдіна

Після війни продовжував службу у Військово-повітряних силах. У 1955 році закінчив Військово-повітряну академію. У 19761980 роках командував 19-м корпусом ППО (місто Челябінськ) 4-ї окремої Червонопрапорної армії ППО. З 1980 року генерал-лейтенант авіації А. М. Балдін — в запасі. Жив у Києві. Помер 7 січня 1995 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».


Нагороди, пам'ятьРедагувати

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, трьома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині у ЗС СРСР» 3-го ступеня, медалями.

На батьківщині ім'я героя увічнено на меморіалі землякам у місті Гаврилов-Ям і на меморіальній дошці на будівлі Ярославського аероклубу в обласному центрі.

ЛітератураРедагувати

  • Герои огненных лет. Ярославль: Верхне-Волжское кн. изд., 1985(рос.)
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)