Балакенський район
Балакенський район (азерб. Balakən rayonu, до 11.08.1991 — Белоканський[1]) — адміністративна одиниця (район) на північному заході Азербайджану. Центр — місто Балакен.
| Балакенський район | |||
|---|---|---|---|
|
азерб. Balakən rayonu | |||
|
| |||
| |||
| Адм. центр | Балакен | ||
| Країна |  Азербайджан
| ||
| Номерний знак | 08 | ||
| Населення | |||
| - повне | 97 700 осіб (2017) | ||
| Площа | |||
| - повна | 923 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 496 м | ||
| - мінімальна | 496 м | ||
| Дата заснування | 8 серпня 1930 | ||
| Вебсайт | balaken-ih.gov.az/index.html | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-BAL | ||
| |||
| |||
| |||
Етимологія ред.
Назва району походить від назви районного центру, міста Белокани, розташованого на однойменній річці. Сам же топонім Белокани походить від тюркських слів «бел» (височина) і «кан» (джерело, криниця), тобто — джерело в височини[2].
Історія ред.
Белоканський район утворено 8 серпня 1930 року. 4 січня 1963 року скасовано, а територію передано Загатальскому району, 6 січня 1965 року відновлено[3].
Географія і природа ред.
Район межує на півночі з Росією, на сході і південному сході з Загатальським районом, на заході і південному заході з Грузією.
Рельєф району на північному сході — гірський, на півдні і південному заході — низовинний. На півночі, у Великому Кавказькому хребті, уздовж кордону з Росією, розташовані вершини Гутон (3648 метрів), Тіновросо[ru] (3385 метрів) та інші. Низовина складається з антропогенових, а гори — з юрських і крейдових відкладень[4]. На території розташовані колчеданно-поліметалічні (Філіс-чай, Тенрос, Кас-даг, Катех) і глиняні родовища[5]. На території Белоканського району поширені бурі гірськолісові, алювіальні лучно-лісові і алювіальні лучні ґрунти. На півночі і північному сході велику територію займають ліси (дуб, бук, граб та інші). На високогірних територіях розташовані субальпійські та альпійські луки. Ландшафти лучно-лісові і гірськолісові, гірсько-лучні і скелясті[6]. З тварин на території району проживають гірські козли (тури), олені, козулі, бурі ведмеді, сарни, кабани, кам'яні і лісові куниці, вовчок сірий та інші. З птахів — орли, соколи, фазани та інші. 2/3 Закатальського державного заповідника розташовані на території Белоканського району.
Клімат помірний жаркий, напіввологий субтропічний, у нагір'ї — холодний і вологий. Середня температура в січні коливається від -7,8 до -1,5 °С, у липні від 10,5 до 24,5 °С. Середньорічний рівень опадів — 600—1400 мм. Річкова мережа густа, з великих річок протікають Белокани, Мазим, Каних і Катех.
Населення ред.
| Численность населения | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1939 | 1959 | 1970[7] | 1976[6] | 1979[8] | 1989[9] | 1991[10] | 1999 | 2009[11] | 2013 | 2014 | 2017 |
| 32 964 | ▲35 510 | ▲51 219 | ▲55 600 | ▲58 881 | ▲68 843 | ▲70 500 | ▲83 732 | ▲89 827 | ▲93 000 | ▲93 800 | ▲96 800 |
1976 року густота населення становила 60,2 осіб/км2, 2009 року ця цифра склала 99 осіб/км2.
На 2009 рік 88,7 % населення проживає в селах.
Адміністративний устрій ред.
| № | Назва муніципалітету | Кількість населення |
|---|---|---|
| 1 | Балакенський муніципалітет | 82 777 |
| 2. | Кабахчольський муніципалітет | 1 005 |
| 3. | Катеський муніципалітет | 7 432 |
| 4. | Газмаський муніципалітет | 6 639 |
| 5. | Кулларський муніципалітет | 5 794 |
| 6. | Толібський муніципалітет | 5 719 |
| 7. | Ханіфійський муніципалітет | 5 571 |
| 8. | Талабінський муніципалітет | 5 028 |
| 9. | Магамаларський муніципалітет | 4 572 |
| 10. | Гарагалський муніципалітет | 3 672 |
| 11. | Кеський муніципалітет | 3 595 |
| 12. | Рохошамбулський муніципалітет | 3 438 |
| 13. | Шарифський муніципалітет | 3 231 |
| 14. | Ціябшарипський муніципалітет | 3 086 |
| 15. | Керталінський муніципалітет | 2 996 |
| 16. | Шамбулський муніципалітет | 2 796 |
| 17. | Халаталинський муніципалітет | 2 731 |
| 18. | Пуштаталинський муніципалітет | 2 292 |
| 19. | Ітіталинський муніципалітет | 2 115 |
| 20. | Кацбінайський муніципалітет | 2 110 |
| 21. | Сарибулацький муніципалітет | 1 543 |
| 22. | Почбінайський муніципалітет | 1 246 |
| 23. | Чедерабталинський муніципалітет | 846 |
| 24. | Рочахмадський муніципалітет | 428 |
Господарство і економіка району ред.
В радянський час у районі було розвинене переважно сільське господарство, було збільшено обороти тютюнництва, коконівництва, тваринництва, рільництва і вирощування фруктів. 1975 року в районі працювало 18 колгоспів. На 1975 рік в районі придатних земель було 33,2 тисячі гектарів, з них: 11,7 тисяч гектарів орних земель, 5,3 тисяч гектарів земель, виділених під багаторічні рослини, 2,3 тисячі гектарів земель, залишених для відпочинку, 800 гектарів, виділених під сінокіс, 2,3 тисячі гектарів пасовищ. З 11,7 тисяч гектарів 52 % виділено під зернові і зернобобові культури, 16 % під технічні культури, 5 % під овочі і картоплю, 27 % — під кормові культури. На 4,1 тисячі гектарів вирощувалися фрукти, на 65 гектарах — чай. В колгоспах району утримували 12 тисяч голів великої рогатої худоби і 12,6 тисяч голів дрібної. 1975 року господарства району продали державі 4,5 тисячі тонн тютюну, 389 тонн коконів шовкопряда. В районі були тютюново-ферментаційний і консервний заводи, районний відділ тресту «Азсільгосптехніка», комбінат побутового обслуговування, виробничий і лісовий комбінати.
Нині район належить до Шекі-Закатальського економічного району. Белоканський район є переважно сільськогосподарським районом[4]. В районі процвітає тваринництво, овочівництво, вирощування зерна і фруктів. У господарствах на 2017 рік міститься 36581 голова великої, 36376 голів дрібної рогатої худоби і 186399 голів птиці. В районі 7 тисяч гектарів виділено під багаторічні рослини, 3 тисячі гектарів використовується в підсобних господарствах, 18 тисяч гектарів — орні, 8,5 тисяч га виділено під пасовища, 311 гектарів — під сінокіс. 2017 року в районі вироблено 48076 тонн зерна, 718 тонн бобових, 317 тонн тютюну, 5257 тонн картоплі, 24115 тонн овочів, 32218 тонн фруктів і ягід, 233 тонни винограду і 4085 тонн баштанних культур.
З сільськогосподарських підприємств у районі діють: фірма «Azza», колективне господарство імені Мірзи Алекпера Сабіра, виробничий кооператив «Шафак». Останні роки почала розвиватися промисловість, діють підприємства: цех з переробки фундука «Dərya-R», цегельний завод ТОВ «Balakənkərpic», піщано-щебеневий завод, завод бетонних конструкцій, завод комбікормів ТОВ «Azəryemsənaye», шовковий завод, консервний завод ВАТ «Konserv» і тютюново-ферментаційний завод ТОВ «AZ-AQRO»[5].
Інфраструктура ред.
Через район проходить автодорога Баку-Тбілісі[5], залізниця Євлах-Белокани. У селі Тулі розташований аеропорт, що з'єднує місто Белокани з Баку.
На 2017 рік в районі діють 16 АТС і 25 поштових відділень.
Культура, освіта та охорона здоров'я ред.
В районі видається громадсько-політична газета «Балакян» (до 1939 року — «Гизил Балакян», в 1939—1965 роках — «Ірелі», в 1965—1991 роках — «Шен хаят»). 1936 року на території району розпочато радіомовлення.
В районі на 2009 рік було 25 дошкільних закладів, 49 загальноосвітніх шкіл, 2 професійних училища, музична школа та школа мистецтв, 17 клубів, 20 будинків культури, музей, 52 бібліотеки, парк культури і відпочинку[4].
У Белоканському районі знаходяться 6 лікарень на 556 ліжок, 8 лікарських амбулаторій, центр епідеміології та гігієни, 19 фельдшерско-акушерських пунктів[4]. На 2009 рік у медзакладах району працювало 148 лікарів, 15 стоматологів, 548 середніх медичних працівників, з яких 61 акушер.
Белоканський район багатий на архітектурні пам'ятки. В районі розташовані: фортеця Пері-кала[прояснити] (XII—XIII століття) і храм (1780) в селі Куллар; фортеця (XVII століття) і мечеть (1902), храм і молитовня (дата побудови невідома) у селі Катех; мечеть у селі Ітітала; мечеть у селі Халатала (XVII століття); храм у селі Ганіфа (XIV століття); мечеть з мінаретом у місті Балакен (XIX століття); стародавні кладовища в селах Солбан (XII століття) і Магомалар (II—I століття до н. е.), руїни міста (VI—VIII століття) і фортеця (XIX століття) в селі Магомалар; мавзолей у селі Тюлі (XIV століття)[4].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Електронний бюлетень «Зміни географічних назв держав-учасників СНД» (оновлений станом на 2019 рік)
- ↑ Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / под ред. Р. Алиевой. — Баку : Шарк-Гарб, 2007. — Т. 1. — С. 24.
- ↑ Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку : Азернешр, 1979. — С. 6. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2018. Процитовано 11 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г д Balakən rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2011. — Т. III.(азерб.)
- ↑ а б в Balakən rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2007. — Т. Azərbaycan.(азерб.)
- ↑ а б Балакән рајону // Азербайджанська радянська енциклопедія: в 10 томах = Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы(азерб.) / Ҹ. Гулијевин редаксијасы илә. — Баку : АСЕ-нын баш редаксијасы. — Т. 1. — С. 579—580.
- ↑ Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям (кроме РСФСР)
- ↑ Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений, сел-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (кроме РСФСР)
- ↑ Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу
- ↑ Division of Azerbaijan
- ↑ Общегосударственная перепись населения Азербайджана. 2009, Баку.