Балаж Бела (псевдонім Герберта Бауера; 4.VIII 1884, Сегед — 17.V 1949, Будапешт) — угорський письменник і теоретик кіно.

Балаж Бела
угор. Balázs Béla
Ім'я при народженніугор. Bauer Herbert[1]
Народився4 серпня 1884(1884-08-04)[3][4][…]
Сеґед, Угорщина[2][6]
Помер17 травня 1949(1949-05-17)[2][3][…] (64 роки)
Будапешт, Друга Угорська республіка[2][6]
·інсульт
ПохованняКерепеші
Країна Угорщина
Діяльністьпоет, письменник, сценарист, хореограф, кінокритик, лібретист, кінорежисер, film theorist, композитор, aesthetician, фотограф
Alma materБудапештський університет (1906)
Науковий ступіньдоктор філософських наук
Знання мовугорська[3][7]
ЗакладNyugatd і Q61942857?
ПартіяКомуністична партія Німеччини
БатькоSimon Bauerd
Брати, сестриБауер Ервін Симонович і Bauer Hildad
У шлюбі зEdith Boned
Нагороди
IMDbID 0049462

Життєпис

ред.

У літературі виступив 1908 як поет-символіст.

Учасник Пролетарської революції в Угорщині 1919, після поразки якої емігрував до Відня, 1927 — до Берліна. В 1931—45 жив у СРСР.

Романи: «Неможливі люди» (1930), «Карлусь Бруннер» (1936), «Генріх починає боротьбу» (1941), збірки віршів — «Лети, моє слово» (1944), «Мій шлях» (1945). Автор книг про кіномистецтво, автобіографічного роману «Юність мрійника» (1948), сценаріїв, казок. В Угорській Народній Республіці було встановлено державну премію ім. Б. Балажа в галузі кінематографії.[8]

Примітки

ред.