Байба Бендіка

латвійська біатлоністка
(Перенаправлено з Байба Бендика)

Байба Бендіка (27 червня 1991(1991-06-27), Цесіс) — латвійська біатлоністка і лижниця. Перша в історії жіночого латвійського біатлону чемпіонка Європи 2021 року[3].

Байба Бендіка
латис. Baiba Bendika
Загальна інформація
Громадянство Латвія
Місце проживанняЦесіс
Народження27 червня 1991(1991-06-27) (33 роки)
Цесіс, Латвія
Зріст155 см[1]
Вага54 кг[1]
Вебсторінкаbaibabendika.com
Спорт
Вид спортубіатлон[2] і лижні перегони
КомандаЛатвія на зимових Олімпійських іграх 2018
CMNS: Байба Бендіка у Вікісховищі

Кар'єра

ред.

Від 4 років займалася лижними перегонами, спортивним орієнтуванням та футболом. Біатлоном почала займатися 2000 року, першим тренером був Юріс Стіпнієкс, потім тренувалася під керівництвом Валдіса Берзіньша. Закінчила Розульську початкову школу, Цесіську державну гімназію, Відземський вищий навчальний заклад. Нині тренується під керівництвом Ілмарса Бріціса та Віталія Урбановича[4]. За національну збірну на Кубку світу дебютувала 2011 року[3].

Спочатку Бендіка показувала скромні результати, не завжди відбираючись на Кубок світу. 2012 року біатлоністка дебютувала на Чемпіонаті світу в німецькому Рупольдінгу, проте там вона посіла місця наприкінці першої сотні. Результати біатлоністки різко зросли в сезоні 2015–2016, коли вона змогла поліпшити швидкість і точність стрільби[5]. На етапі Кубка світу канадському Кенморі спортсменка не лише набрала свої перші залікові бали, а й увійшла до п'ятірки найкращих у спринті[6]. Завдяки цьому Бендіка потрапила на квіткову церемонію та показала найкращий результат на Кубку світу в історії жіночого біатлону своєї країни. Цей результат біатлоністка потім підкріпила двома потрапляннями до двадцятки найкращих на етапі в американському Преск-Айлі[3].

У сезоні 2018—2019 посіла 47-ме місце в загальному заліку, а це найкращий результат за чотири сезони. Найкращий результат в окремих змаганнях — 5-те місце в індивідуальних перегонах на 15 км у Поклюці[3].

29 січня 2021 року на чемпіонаті Європи в польському місті Душники-Здруй Бендіка здобула золоту медаль у спринті[3].

Взяла участь у лижних перегонах на чемпіонаті світу з лижних видів спорту 2021 року в Обертсдорфі. 24 лютого посіла перше місце у кваліфікації до перегонів на 10 км вільним стилем, що відбудуться 2 березня.

Результати за кар'єру

ред.

Усі результати наведено за даними Міжнародного союзу біатлоністів[3].

Олімпійські ігри

ред.

(станом на 01.01.2022)

Результати за кар'єру на Олімпійських іграх
Змагання Інд. перегони Спринт Пересл. Мас-старт Естафета Змішана ес.
  Пхьончхан 2018 39 39 33

Чемпіонати світу

ред.
Змагання Інд. перегони Спринт Пересл. Мас-старт Естафета Змішана ес. Од. змішана ес.
  Рупольдінг 2012 99 95 23 Не пров.
  Нове Место 2013 98 91 23
  Контіолахті 2015 92 83
  Голменколлен 2016 65 78 25
  Гохфільцен 2017 65 50 27 25
  Естерсунд 2019 52 17 23 27 23 10
  Антгольц-Антерсельва 2020 25 12 9 18 23 21 17
  Поклюка 2021 52 26 18 9 22 23 14

Кубки світу

ред.
  • Найвище місце в загальному заліку: 32-ге 2020 року.
  • Найвище місце в окремих перегонах: 5-те.

Підсумкові місця в Кубку світу за роками

ред.
Сезон Інд. перегони Спринт Перегони пер. Мас-старт Заг. залік
Бали Місце Бали Місце Бали Місце Бали Місце Бали Місце
2015–2016 - 70 38 35 51 18 43 123 49
2016–2017 6 65 - 39 49 45 69
2017–2018 43 16 25 63 10 69 4 49 82 55
2018–2019 43 24 61 44 18 64 8 45 130 46
2019–2020 33 32 85 34 86 20 23 38 227 32
2020–2021 - 40 81 57 39

Чемпіонати Європи

ред.
  •   Золота медаль у спринті 2021 року.

Примітки

ред.
  1. а б Olympedia — 2006.
  2. Український біатлон — 2006.
  3. а б в г д е Особова сторінка Байби Бендіки на сайті IBU (англ.). Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  4. Baiba Bendika. Vai sensacionāla?. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021. [Архівовано 2021-12-30 у Wayback Machine.]
  5. «Я рождена для биатлона». Новые люди и новые страны в лидерах мирового биатлона. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 30 грудня 2021.
  6. Підсумки жіночого спринту в Кенморі. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 30 грудня 2021.