Бажанов Микола Данилович

український письменник

Микола Данилович Бажанов (7.05.1899, м. Жлобин (Білорусь) — 13.01.1985, м. Ромни) — письменник. Художньо-документальні повісті: «Рахманінов» (1963), «Танєєв» (1971).

Бажанов Микола Данилович
Народився 7 травня 1899(1899-05-07)
Жлобин, Луковська волостьd, Рогачовський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер 13 січня 1985(1985-01-13) (85 років)
Ромни, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Ромни
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність письменник, прозаїк
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Роки активності 19361985
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Біографія ред.

Микола Данилович Бажанов народився в білоруському місті Жлобин. В 1929 році закічив Київський інститут народного господарства. Працював учителем. Брав участь у Другій світовій війні. З 1944 року жив у місті Ромни Сумської області. Працював економістом і плановиком, п'ятнадцять років був начальником планового відділу на Роменському консервному заводі. Від 1959 — на пенсії. Жив у Ромнах по вулиці Першотравневій, будинок 12. Помер в Ромнах, похований на центральному міському кладовищі.

Огляд творчості ред.

Бажанов М. Д. — автор повістей «Рахманінов» і «Танєєв».

Повість «Рахманінов» ред.

Бажанов розпочав працювати над твором у 1916 році. Сімнадцятирічний Микола збирав усе, що стосувалось життя Сергія Рахманінова. Він купував платівки з записами рахманіновських творів, перечитував газети і журнали в пошуках інформації про митця. Багато дізався від двоюрідного брата піаніста Е. В. Гольденвейзера, з яким часто спілкувався, проживаючи в м. Гомелі. Коли ж композитор виїхав за кордон, Бажанов спеціально вивчив англійську мову, щоб мати можливість слідкувати за творчістю. Письменник писав: «Захоплення Рахманіновим розпочалося ще в 1916 році. У лютий мороз молодь стояла тоді цілими ночами за квитками, щоб потрапити на концерт, де виступав Рахманінов… Важко передати словами те враження, яке викликав Рахманінов своєю музикою і виконанням… Вважається, що музика повинна висікати вогонь з людських сердець. Що стосується музики Рахманінова і мого серця, з ними це проходить уже більше півстоліття…» М. Д. Бажанов переклав книгу про Рахманінова — американців С.Бертенсона і І.Лейда, яка вийшла в Нью-Йорку в 1956 році. До шістдесяти років була зібрана широка колекція матеріалів, відомостей і думок про композитора. Вихід на пенсію дав можливість зосередитись і «відтворити довгий і важкий шлях великого художника, розкрити перед читачами сторінки його життя такими, якими вони були або якими вони могли бути». Бажанов розповів про Рахманінова як істинно російського музиканта і композитора, який протягом своїх численних поневірянь чужиною не переставав любити батьківщину. Працюючи над образом композитора, Бажанов так ужився в образ, що написав маслом портрет Рахманінова, хоч до цього ніколи не писав і не вчився малярству. «Не дивлячись на свої уже не молоді роки, я відчував незвичайний прилив сил. Кожного ранку о 7 годині я був уже за робочим столом у саду і писав до 12 години. Потім чекав наступного дня, щоб знову сісти за роботу», — згадував він. Піднесена музика Рахманінова постійно звучала в його вухах. Бажанов міг сказати разом зі своїм героєм: «Коли я творю, мені допомагає пам'ять про недавно прочитану книгу, прекрасну картину, поезію. Іноді виникає певний сюжет, який намагаюсь перетворити у звуки». Повість про композитора Рахманінова з однойменною назвою була завершена в 1963 році.

Повість «Танєєв» ред.

В 1971 році вийшла нова книга М. Бажанова. Письменник розповів про життєвий і творчий шлях учителя Рахманінова, директора Московської консерваторії Сергія Танєєва. Повість «Танєєв» також вийшла в серії «Життя незвичайних людей». Письменник розповів про видатну особистість, талановитого композитора, диригента, проповідника класичного і модерністського напрямів у музиці. Готуючи книгу, Бажанов використав архівні матеріали, спогади сучасників композитора Ю. Л. Давидова, С. В. Євсєєва, Е. К. Розанова, дослідження Вл. Протопопова, В.Іванова-Корсунського, професора Козьміна, В. А. Жданова, переписку С.Танєєва з Миколою Чайковським, а також щоденники С.Танєєва за 1895, 1899, 1902, 1905 рр.

Бажанов створив яскравий образ талановитого митця. Це людина незвичайної моральної чистоти і високої чесності, не здатний уступати ні п'яді із того, що вважає своїм обов'язком. Чайковський писав Танєєву в 1891 році: «…Майбутнього твого біографа буде надзвичайно приємно вражати повсякчасне відображення здорового, оптимістичного ставлення до завдань життя… Ти рівно і твердо ідеш до мети, не випрошуючи заохочень і зауваг, впевнений в успху. Я заздрю тобі. Твоя робота для тебе насолода… Вона ніскільки не заважає тобі займатися посторонніми речами, приділяти частину часу не лише на складання…Ти, одним словом, не тільки художник, але й мудрець, і від комбінації цих двох якостей я передбачаю пречудові плоди… Справа не в тому, щоб писати багато, а щоб писати добре». Саме таким постає композитор в повісті Бажанова. Танєєв хотів бути піаністом, композитором, освіченою людиною. Він писав: «Дорога, якою я хочу іти, не має кінця, але я можу назначити собі станції, на яких буду зупинятися ненадовго, щоб оглянутися назад і продовжувати свій шлях». Ніколи за все життя Танєєва-педагога не було у нього ні фаворитів, ні просто любимчиків. До всіх без виключення він ставися рівно, без фамільярності і сантиментів.

Літературні дослідження ред.

Крім романів, підготував до друку кілька новел про ранні роки композитора, працював над черговою повістю «Скрябін». Бажанов вважав, що музика виховує так само, як і література. Сила преображення властива музиці і слову. Бажанов дав можливість очистити душу від усього дрібного, буденного, нікчемного. Серед десятків листів над усе радували його листи музикознавців.

Література ред.

  • Микола Бажанов (1899—1985. Некролог) // ЛУ. 1985, 17 січня

Джерела ред.