Бабій Василь Федорович

Василь Федорович Бабій
Василь Федорович Бабій;
Сотник
Загальна інформація
Народження	2 березня 1884; с. Великий Говилів, нині Хоростківська міська громада, Чортківський район, Тернопільська область
Смерть	1977; м. Торонто, Канада
Alma Mater	Коломийська українська гімназія
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини; УГА
Війни / битви	Українсько-польська війна
Командування
	командир артилерійської батареї УГА
Нагороди та відзнаки
	Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
	Бабій Василь Федорович у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Бабій.

Васи́ль Фе́дорович Бабі́й (2 березня 1884, с. Великий Говилів, нині Хоростківська міська громада, Чортківський район, Тернопільська область — 1977, м. Торонто, Канада) — сотник Армії УГА, український адвокат, громадський діяч. Доктор права (1914).

Життєпис

Навчався в Тернопільській і Коломийській гімназіях. 1911 року закінчив Львівський університет, докторат здобув в університеті м. Грац (Австрія).

Могила Василя Бабія на цвинтарі Вікторія Лан в м. Сент-Кетерінс.

Від грудня 1918 — в УГА: командир артилерійської батареї полку. 1920—1930-ті — адвокат у Копичинцях, голова повітового «Лугу», директор філії «Українбанку».

У період німецької окупації працював у Чорткові, під час формування української дивізії «Галичина» — уповноважений її військової управи в повіті. 1944 виїхав у Німеччину, потім — у Канаду. Один із організаторів написання історії Копичинецького повіту.

Похований на цвинтарі Вікторія Лан, в місті Сент-Кетерінс.

Джерела

Кушнерик Г. Бабій Василь Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 60. — ISBN 966-528-197-6.

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.