Відкрити головне меню
Ракета А9/А10

А9/А10 Amerika-Rakete — двоступінчаста міжконентальна балістичну ракетаТретього Райху для завдання удару по США. Крім того було передбачено створення ракет А11, А12, що могли використовуватись у сполученнях A9/A10/A11, A9/A10/A11/A12 для виведення на навколоземну орбіту до 10 т вантажу. Компонування і розміри приблизно відповідають компонуванню і розмірам американських ракет Сатурн.

ІсторіяРедагувати

Одночасно із роботою над ракетою А4 (Фау-2) Вернер фон Браун з командою 1940 розпочав розробляти міжконтинентальну ракету, що повинна була складатись з двох частин: першого розгінного ступеня А10 і другого А9. Маса такого сполучення становила б 85,3 т, довжина 41 м, діаметр 4,12 м. А10 мала б досягати висоти 24 км з швидкістю 1200 м/сек. Після її відділення А9 мала б розвивати швидкість 2900-3400 м/сек при висоті польоту 55 км, дальності 5500 км, переносячи 1,0 т вантажу.

Aggregat 9Редагувати

Ракета Aggregat 9 (А9) була модифікацією А4 з стабілізаторами вздовж корпусу, через що мала ще позначення Aggregat 4b. Розглядались можливість створення її пілотованого варіанту для точного наведення на ціль, адже на значній відстані ракета мала б значне відхилення з малою ймовірністю вразити навіть багатомільйонне місто. У січні 1945 провели її єдиний дослідний запуск. А9 мала довжину 14,18 м, максимальний діаметр 1,65 м при стартовій масі 16,259 т (маса порожньої 3,0 т) і корисному навантаженні близько 1000 кг.

Aggregat 10Редагувати

 
Система ракет А3-А12
 
Стартова позиція Prüfstand VII

Стартова ступінь А10 діаметром 4,12 м і максимальною масою 63043 кг (маса порожньої 16993 кг) міжконентальної балістичної ракети повинна була розігнати і вивести на траєкторію польоту до США другу ступінь А9. Через кризу промисловості Третього Райху напередодні завершення війни до її будівництва не приступали, але про серйозність намірів створити МБР свідчить те, що ще 1938 на ракетному полігоні у Пенемюнде заклали для її запуску стартову позицію VII (нім. Prüfstand VII)[1] з монтажним корпусом висотою 32 м. Для кращого управління стартом Вальтер Брух керував прокладанням на стартову позицію лінію індустріального телебачення. Від запланованих спочатку 6 двигунів з тягою по 27,5 т з А4 відмовились на користь одного. Ракетний двигун А10 повинен був працювати на суміші етанолу і рідкого кисню 55 секунд, розвинувши зусилля у 2306,80 кН. Для збирання А10 після знищення у серпні 1943 ракетного заводу у Пенемюнде розвернули будівництво ракетного заводу в австрійському Ебензеє[2] . Для цього поряд заклали концентраційний табір Ебензеє[3].

Aggregat 11Редагувати

Перша ступінь А11 триступінчатої ракети повинна була допомагати А10/А9 виводити на низьку навколоземну орбіту (300 км) об'єкти різного призначення масою 500 (100) кг. А11 повинна була отримати крила розмахом 16,5 м зовні корпусу діаметром 8,1 м і висотою 25,0 м. Її стартова маса мала б становити 500 т при тязі 11.000 кН шести двигунів (аналог двигунів з А10), що мали б працювати 70 секунд. Проект не вийшов за межі концепції. Розробка була продовжена у США.

Aggregat 12Редагувати

Перша стартова А12, яка повинна була разом з ракетами А11 і А10 утворювати чотирьохступінчасту транспортну систему для виведення на низьку навколоземну орбіту 10 т вантажу. Повинна була отримати несучі крила розмахом 23 м при діаметрі 11,0 м та довжині 33,0 м. При вазі 3500 т мала б розвивати тягу 10.000.000 кГс, що могли б забезпечити 50 двигунів з А10. Проект залишився на рівні концепції. Роботи були продовжені у США. Розміри приблизно відповідають розмірам першої ступені ракети Сатурн.

ХронологіяРедагувати

  • 1939 у збудованій в листопаді аеродинамічній трубі в Пенемюнде випробували макет А4, А9, який показав необхідність доробки форми стабілізаторів, крил, яким надали трапецієдальної форми.
  • 1940 вирішено будувати двоступеневу ракету A-9/A-10 та розпочато проектувати першу ступінь А10, одночасно працюючи над модифікацією А4 - А9. Старт А10 заплановано на 1946 рік
  • 1941 у грудні завершено проект аеродинамічної труби для швидкості 10 Ма, необхідний для тестування А9/А10. Проект відтермінували через роботи над пріоритетним проектом А4
  • 1942 тести показали, що А9 здатен пролетіти 1000 км. Розрахунки показали, що її необхідно вивести на висоту 55 км для 35 хвилинного польоту на 4100 км. Продовження роботи над А10
  • 1943 роботи над A-9/A-10 офіціально зупинили для зосередження зусиль над А4. Вернер фон Браун заради їхнього продовження перейменував А9 на А4b, що дозволило їх продовжити після доведення остаточної конструкції А4. У грудні розпочато будівництво аеродинамічної труби для 10 Ма.
  • 1944 у листопаді офіційно відновлено роботи над А9/А10 під назвою "Проект Америка", але ресурсів не вистачало для проведення ґрунтовніших тестувань, розробок
  • 1945 у січні проведено єдиний тестовий запуск А9

Технічні дані ракет серії AggregateРедагувати

Технічні параметри A-1 A-2 A-3 A-4 A-5 A-6 A-7 A-8 A-9 A-10 A-11 A-12
Стартова маса [кг] 150 107 740 12900 900 b.d. 1000 22370 16259 69043 500000 3500000
Маса без палива [кг] 110 72 300 4300 b.d. b.d. b.d. b.d. 3000 16993 75000 350000
Тяга двигунів [кН] 3 3 14,7 270 15 123 15 340 287 2307 13841 98 000
Час праці двигунів [сек] 16 16 45 70 45 (?) b.d. b.d. b.d. 115 55 70 b.d.
Максимальний діаметр [м] 0,30 0,31 0,67 1,65 0,78 6,33 0,38 0,78 1,65 4,12 8,10 11,00
Розмах крил [м] n.d. n.d. 0,93 6,20 b.d. b.d. b.d. b.d. 3,20 9,00 16,50 23,00
Висота [м] 1,40 1,61 6,74 14,03 5,82 15,75 5,91 b.d. 14,18 20,00 25,00 33,00

ДжерелаРедагувати

  • Juergen Michels, Olaf Przybilski, 1997, Peenemuende und seine Erben in Ost und West, Bonn, Bernard & Graefe, ISBN 3-7637-5960-3 (нім.)
  • Walter Dornberger, 1985, Peenemünde, Berlin, Moewig, ISBN 3-8118-4341-9 (нім.)
  • Willy Ley,1968, Rockets Missiles and Men in Space, New York, Viking Press, ISBN 0-670-60226-4.
  • Janusz Ledwoch, 1996, Luftwaffe 1946, Warszawa, Wydawnictwo Militaria, ISBN 83-86209-94-1
  • J. Miranda, P. Mercado, 2000, Secret Wonder Weapons of the Third Reich: German Missiles 1934-1945, Schiffer Publishing, Ltd. Atglen, PA 19310, ISBN 0-7643-0086-5

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати