Славков-у-Брна
Славков-у-Брна (чеськ. Slavkov u Brna, «Славков біля Брна», також відоме під більш ранньою німецькою назвою А́встерліц[4] (Аустерліц), нім. Austerlitz) — місто у Моравії, район Вишков, Південноморавський край, Чехія. Саме біля цього міста пройшла відома битва під Аустерліцом.
Славков-у-Брна Slavkov u Brna | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
49°09′12″ пн. ш. 16°52′35″ сх. д. / 49.153275386094° пн. ш. 16.876504369244° сх. д. | ||||||||
Країна | Чехія | |||||||
Адмінодиниця |
Slavkov u Brna (administrative district)d Вишков Slavkov u Brna (administrative district)d[1] | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 1237 | |||||||
Перша згадка | 1237[2] | |||||||
Площа | 14,95 км² км² | |||||||
Населення | 6 303 (2011) | |||||||
Висота НРМ | 211 м м | |||||||
Міста-побратими | Славкув, Дарне | |||||||
Часовий пояс | UTC+1 (Чехія) | |||||||
Номери автомобілів | VY | |||||||
Код LAU (NUTS) | CZ593583 | |||||||
GeoNames | 3065824 | |||||||
OSM | r440788 ·R | |||||||
Поштові індекси | 684 01 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Michal Boudnýd[3] | |||||||
Вебсайт | slavkov.cz | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Славков-у-Брна у Вікісховищі |
Історія
ред.На початку XIII століття літописець Козьма Празький згадує про належність цього регіону до Тевтонського ордену. В 1223 на цьому місці вже існували церкви Св. Марії та Святого Якова. 12 травня 1237 роком датується перша згадка про фортецю на місці міста. Засноване раніше, наприкінці XII століття, німецькими лицарями, котрі володіли ним до 1420-х років, коли землі конфіскував Сигізмунд I Люксембург. Згадка про місто знаходиться в грамоті богемського короля Вацлава І. Там поселення згадується під назвою Аустерліц (Austerlitz) і описане, як володіння тевтонський лицарів. Назва Славков відома з 1361 року. Згодом чеський король Вацлав IV подарував Аустерліцю статус міста і герб. Славков знаходився на перехресті торговельних шляхів, які йшли з Брна в Бучовіци, Годонін, Вішков. З топоніма Новоседліце виникла німецька назва міста «Нойстерліц», яка згодом трансформувалася в Аустерліц. Саме ця назва була загальноприйнятою до початку XX століття.
В XIX столітті і до 1918 року місто було одним населених пунктів, де розміщувалися підрозділи австро-угорської армії.
Общини
ред.Містечко Славков-у-Брна, є адміністративнийм центром для таких довколішніх общин:
- Бошовіце (Bošovice);
- Гершпіце (Heršpice);
- Годеїце (Hodějice);
- Голубіце (Holubice);
- Гостерадкі-Решов (Hostěrádky — Rešov);
- Грушки (Hrušky);
- Кобержице-у-Брна (Kobeřice u Brna);
- Крженовіце (Křenovice);
- Ловчічки (Lovčičky);
- Мілешовіце (Milešovice);
- Нємчани (Němčany);
- Нижковіце (Nížkovice);
- Отніце (Otnice);
- Шаратіце (Šaratice);
- Важани-над-Літавою (Vážany nad Litavou);
- Велешовіце (Velešovice);
- Збишов (Zbýšov).
Пам'ятники
ред.- Славковський замок в барокковому стилі (має 115 кімнат і французький сад). 2 грудня 1805 року було підписано мирну угоду поміж Австрією та Францією (після Аустерліцької битви).
- Ратуша (вимурована в добу Ренесансу) і садиба на центральному ринку. Залишки мурів старого міста.
- Костел Воскресіння Господнього (на центральній площі, 1786—1789).
- Костел Івана Хрестителя (на могилках) з гробницею роду Кауниців.
- Каплиця св. Урбана (1712, перебудована 1858—1861).
- Гебрейська Синагога (1858).
Відомі постаті
ред.- Бернардіно Окіно (Bernardino Ochino 1487—1564) — італійський теолог часів Реформації (протестант);
- Князь Венцель Антон Домінік Кауніц-Рітберг (Wenzel Anton Kaunitz 1711—1794) — австрійський державний діяч часів Священної Римської імперії, ініціатор Дипломатичної революції;
- Перегрін Обдржалек (Peregrin Obdržálek 1825—1891) — католицький священник, літератор, автор сатиричних памфлетів;
- Франтішек Колачек (František Koláček) — чеський фізик та математик.
Міста побратими
ред.Галерея
ред.-
Славков 1848 року
-
Славков (фото з півночної сторони міста)
-
Замок
-
Подвір'я замку
-
Вид на замок з парку
-
Замковий парк
-
Каплиця святого Урбана
-
Синагога
-
Реконструктори битви під Аустерліцом
-
Пам'ятник миру
-
Пам'ятник трьом імператорам
Примітки
ред.- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ Голоскевич Г. Правописний словник. — Вид. 7-ме. — Харків ; Київ : Книгоспілка, 1930. — С. 2.
- ↑ Sławków je partnerským městem Slavkova u Brna od roku 1991. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Horn je partnerským městem Slavkova u Brna od roku 1999. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Partnerská smlouva mezi městem Slavkov u Brna a Zeist-Austerlitz byla podepsána roku 1995 jako reakce na několik let trvající přátelské vztahy občanů těchto měst. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Darney je partnerským městem Slavkova u Brna od roku 1987. Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 2 грудня 2016. [Архівовано 2015-11-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Dohoda o navázání partnerských vztahů mezi Možajským městským obvodem Moskevské oblasti a Městem Slavkov u Brna byla podepsána 8. srpna 2012 ve Slavkově u Brna. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-03 у Wayback Machine.]
- ↑ V roce 2011 bylo podepsáno Memorandum partnerství mezi městem Slavkov u Brna, městem Pag a obcí Povljana. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-03 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Аустерлиц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- PERNES, Jiří; SÁČEK, Karel; KROPÁČKOVÁ, Lubomíra. «Slavkov u Brna — Austerlitz: město nejen se slavnou historií». Slavkov u Brna: BM Typo, 2007. ISBN 978-80-903707-2-2.;
- NEKUDA, Vladimír. «Vlastivěda moravská Vyškovsko». Brno: Muzejní spolek Brno, 1965.;
- ZLÁMAL, Vladislav. «Vyškov město a okres. Vyškov»: Národohospodářská propagace Československa, 1936.;
- Joachim Bahlcke, Winfried Eberhard, Miloslav Polívka (Hrsg.): «Handbuch der historischen Stätten. Böhmen und Mähren» (= Kröners Taschenausgabe. 329). Kröner, Stuttgart 1998, ISBN 3-520-32901-8, S. 17–19.