Аттіліо Демарія (італ. Atilio Demaría; нар. 19 березня 1909, Буенос-Айрес — пом. 11 листопада 1990, Аедо) — аргентинський та італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Аттіліо Демарія
Аттіліо Демарія
Аттіліо Демарія
Особисті дані
Повне ім'я Аттіліо Хосе Демарія
Народження 19 березня 1909(1909-03-19)[1]
  Буенос-Айрес, Аргентина
Смерть 11 листопада 1990(1990-11-11) (81 рік)
  Аедо[d], Морон (округ), Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 176 см
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
1925 Аргентина «Сьюдадела Хуніорс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1926–1931 Аргентина «Естудьянтіл Портеньйо» 108 (37)
1931 Аргентина «Хімнасія і Есгріма» 1 (0)
1931–1936 ITA 1861–46 «Амброзіана-Інтер» 155 (50)
1936 Аргентина «Індепендьєнте» 3 (1)
1937 Аргентина «Естудьянтіл Портеньйо» 16 (9)
1938–1943 ITA 1861–46 «Амброзіана-Інтер» 113 (26)
1943–1944 Італія «Новара» 16 (5)
1944–1946 ITA 1861–46 «Леньяно» 15 (2)
1946–1948 Італія «Козенца» 44 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1930–1931 Аргентина Аргентина 3 (0)
1933 Італія Італія (B) 4 (4)
1932–1940 Італія Італія 13 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1945–1946 Італія «Леньяно»
1946–1948 Італія «Козенца»
1951 Аргентина «Хімнасія і Есгріма»
1973 Аргентина «Альміранте Браун»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Амброзіану-Інтер» та збірні Аргентини та Італії, ставши з останньою чемпіоном світу.

Клубна кар'єра ред.

Народився 19 березня 1909 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець команди «Сьюдадела Хуніорс».

У дорослому футболі дебютував 1926 року виступами за «Естудьянтіл Портеньйо», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 108 матчах чемпіонату.

У 1931 році недовго захищав кольори клубу «Хімнасія і Есгріма».

У 1932 році Демарія перейшов в італійський клуб «Амброзіана». В перший рік гри Демарії в клубі «Інтер» посів лише 6-е місце, але потім клуб став прогресувати і три роки поспіль посідав 2-е місце у чемпіонаті Італії, слідом за надзвичайно сильним в ті роки «Ювентусом». У 1933 році клуб досяг фіналу Кубка Мітропи, в якому програв «Аустрії», багато в чому завдяки геніальному форварду австрійців Маттіасу Сінделару, який забив у другому матчі три м'ячі.

У 1936 році Аттіліо, як і багато інших аргентинців, що грали в Італії і отримали громадянство цієї країни, повернувся на батьківщину, боячись призову в армію, організованому у зв'язку з італо-ефіопською війною. В Аргентині грав за «Індепендьєнте» (Авельянеда) та «Естудьянтіл Портеньйо».

Проте вже у 1938 році Демарія повернувся в Мілан і знову виступав за «Амброзіану», з якою він переміг у Кубку Італії у 1939 році та чемпіонаті Італії в 1940 році. 11 квітня 1943 року Демарія провів останній матч за «Інтер», в якому чорно-синя команда програла «Віченці» 1:2. Всього за «Інтер» Демарія провів 295 матчів і забив 86 м'ячів.

У першому повоєнному чемпіонаті Італії 1944 року грав за «Новару», після чого був граючим тренером у клубах другого італійського дивізіону «Леньяно» та «Козенца» і 1948 року остаточно завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірні ред.

1930 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Того ж року він поїхав у її складі на перший чемпіонат світу в Уругваї, на якому провів один матч 19 липня з Мексикою і разом з командою здобув «срібло». В червні наступного року Аттіліо ще двічі виходив на поле у футболці національної команди на місцевому турнірі в іграх проти збірної Парагваю.

В 1932 році італійське походження Демарії дозволило йому отримати італійське громадянство, і в тому ж році він дебютував у складі збірної Італії, 27 листопада у грі проти збірної Угорщини, яка завершилася з рахунком 4:2. У 1934 році Демарія разом з італійською збірною відправився на домашній для Італії чемпіонат світу, там він зіграв один матч в переграванні чвертьфіналу з Іспанією і став з командою чемпіоном світу. А в 1935 році Демарія став чемпіоном Центральної Європи.

14 квітня 1940 року Аттіліо провів свій останній матч у футболці «скуадри адзурри» у товариській грі проти збірної Румунії. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала дев'ять років, провів у формі італійської збірної лише 13 матчів, забивши 3 голи. Також 1933 року захищав кольори другої збірної Італії. У складі цієї команди провів 4 матчі, забив 4 голи.

Кар'єра тренера ред.

Після недовгої роботи на посді граючого тренера з «Леньяно» та «Козенцою» Демарія повернувся до Аргентини, де очолював клуби «Хімнасія і Есгріма» та «Альміранте Браун».

Помер 11 листопада 1990 року на 82-му році життя.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1926   «Естудьянтіл Портеньйо» ПД 3 0 3 0
1927 ПД 27 8 27 8
1928 ПД 35 9 35 9
1929 CE 14 9 14 9
1930 ПД 27 11 27 11
1931 КЧ 2 0 2 0
1931   «Хімнасія і Есгріма» ПД 1 0 1 0
1931–32   «Амброзіана-Інтер» A 32 8 32 8
1932–33 A 30 13 КЦЄ 6 4 36 17
1933–34 A 34 12 КЦЄ 2 0 36 12
1934–35 A 30 10 КЦЄ 2 1 32 11
1935–36 A 29 7 КІ 2 1 КЦЄ 5 2 36 10
1936   «Індепендьєнте» ПД 3 1 3 1
1937   «Естудьянтіл Портеньйо» СД (ІІ) 16 9 16 9
Усього за «Естудьянтіл Портеньйо» 127 46 127 46
1938–39   «Амброзіана-Інтер» A 23 3 КІ 4 0 27 3
1939–40 A 29 12 КІ 1 0 КЦЄ 2 1 32 13
1940–41 A 29 6 КІ 1 0 30 6
1941–42 A 22 3 КІ 1 1 23 4
1942–43 A 10 2 КІ 1 0 31 2
Усього за «Амброзіану-Інтер» 268 76 10 2 17 8 295 86
1944   «Новара» ЧІ 16 5 16 5
1945–46   «Леньяно» B-C 15 2 15 2
1946–47   «Козенца» B 31 0 31 0
1947–48 B 13 0 13 0
Усього за «Козенцу» 48 0 48 0
Усього за кар'єру 475 130 10 2 17 8 502 140

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Аргентина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
19-7-1930 Монтевідео Аргентина   6 – 3   Мексика ЧС 1930 - Fase a gironi -
4-7-1931 Буенос-Айрес Аргентина   1 – 1   Парагвай es:Copa Rosa Chevallier Boutell -
9-7-1931 Буенос-Айрес Аргентина   3 – 1   Парагвай es:Copa Rosa Chevallier Boutell -
Усього Матчів 3 Голів 0
 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
27-11-1932 Мілан Італія   4 – 2   Угорщина товариський матч -
1-6-1934 Флоренція Італія   1 – 0   Іспанія ЧС 1934 - чвертьфінал -
24-3-1935 Відень Австрія   0 – 2   Італія Кубок Центральної Європи -
27-10-1935 Прага Чехословаччина   2 – 1   Італія Кубок Центральної Європи -
24-11-1935 Мілан Італія   2 – 2   Угорщина Кубок Центральної Європи -
5-4-1936 Цюрих Швейцарія   1 – 2   Італія товариський матч 1
17-5-1936 Рим Італія   2 – 2   Австрія товариський матч 1
31-5-1936 Будапешт Угорщина   1 – 2   Італія товариський матч -
20-11-1938 Болонья Італія   2 – 0   Швейцарія товариський матч -
4-12-1938 Неаполь Італія   1 – 0   Франція товариський матч -
12-11-1939 Цюрих Швейцарія   3 – 1   Італія товариський матч -
26-11-1939 Берлін Німеччина   5 – 2   Італія товариський матч 1
14-4-1940 Рим Італія   2 – 1   Румунія товариський матч -
Усього Матчів 13 Голів 3

Титули і досягнення ред.

Клуб ред.

«Амброзіана-Інтер»: 1939-40
«Амброзіана-Інтер»: 1938-39

Збірна ред.

Італія: 1934
Італія: 1933—1935

Посилання ред.

  1. FBref