Аттал I, Аттал Сотер (дав.-гр. Ἄτταλος Σωτὴρ, 269-197 до н. е.) — володар Пергама у 241-197 до н. е., двоюрідний брат Евмена I, небіж Філетера.

Аттал I Сотер
AtaloPergamo.jpg
Народився 269 до н. е.
Помер 197 до н. е.
Пергам, Пергам
Діяльність спортсмен
Титул король
Посада король
Рід Атталіди
Батько Attalus of Pergamumd
Мати Antiochisd
У шлюбі з Аполлонідаd
Діти Аттал II[1], Евмен II[2][3][4], Афіней і Philetaerusd
Нагороди
Мармуровий бюст Аттала I (Пергамський музей, Берлін)

ЖиттєписРедагувати

Здобув рішучу перемогу над галатами, після чого першим з пергамських володарів офіційно проголосив себе царем[5].

У 230-228 рр. до н. е. завдав поразки Антіоху Гіераксу, після чого оволодів значною частиною володінь Селевкідів у Малій Азії. В кінці 220-х був вимушений поступитись своїми завоюваннями Ахею. В 218 до н. е. здійснив вдалий ред по володіннях Ахея, підбивши собі Кими, Смірну та Фокею. Теос і Колофон визнали його владу добровільно. Продовжуючи похід він захопив східну частину Мізії[6].

У 210 до н. е. купив в етолійців Егіну та наступного року переправив туди своє військо, сподіваючись поширити свій вплив на материкову Грецію[7]. Наступного року захопив Нікею в Локріді і взяв в облогу Опунт. Це призвело до конфлікту з македонцями. До того ж війну проти Пергама розпочав віфінський цар Прусій I Кульгавий, тож Аттал змушений був терміново повернутися до Азії[8].

У 202 до н. е. македонський цар Філіпп V перейшов у рішучий наступ і навить взяв Пергам в облогу, проте без особливого успіху. Більше того — під час відступу македонський флот був розгромлений пергамцями біля Хіосу. Щоправда, сам Аттал настільки захопився переслідуванням ворога, що ледве сам не потрапив до полону[9]. Аттал знову повернувся до Егіни і уклав союз з етолійцями та римлянами. За допомогою останніх пергамці захопили Андрос, а після цього власними силами здобули Орей[10].

У 198 до н. е. союзники взяли в облогу Коринф.

У 197 до н. е. 72-річний Аттал вирушив до Беотії, щоб переконати фіванців перейти на його бік, проте під час виступу відчув себе зле. Хворого царя відвезли на Батьківщину, де він невдовзі помер.

Див.такожРедагувати

Війна Аттала I з Селевкідами

ПриміткиРедагувати