Андрос (острів, Греція)

(Перенаправлено з Андрос)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Андрос — найпівнічніший з Кікладських островів і другий за величиною після Наксоса. Омивається Егейським морем. Площа — 380 км², протяжність берегової лінії — 177 км. Адміністративний центр — місто Андрос.

Андрос

Карта
Карта острова
Карта острова
Названий на честьAndreusd
Географія
37°50′ пн. ш. 24°56′ сх. д. / 37.833° пн. ш. 24.933° сх. д. / 37.833; 24.933Координати: 37°50′ пн. ш. 24°56′ сх. д. / 37.833° пн. ш. 24.933° сх. д. / 37.833; 24.933
КонтинентЄвропа
МісцерозташуванняКіклади, Егейське море
АкваторіяЕгейське море
Площа380,041  км² 
Берегова лінія177 км
Найвища точка995 м
Країна
Греція
РегіонПівденні Егейські острови, ном Кіклади
Адм. одиницяAndros Regional Unitd
Населення10009 (2001)
Вебсайтandros.gr
Андрос. Карта розташування: Греція
Андрос
Андрос
Андрос (Греція)
Мапа

CMNS: Андрос у Вікісховищі

Історія

ред.

Згідно з міфологією, Андрос отримав назву від Андра, який був внуком Аполлона і служив у Критського царя Радаманта. За добру службу він отримав цей острів. Крім того, є у цього острова і інші назви — Гаврос, Ласія і Гідруса.

На Андросі побували карійці, фінікійці і критяни. Іонійці прибули на острів близько 1000 року до н. е. З того часу починається розквіт Андроса. Незабаром він став сильною морською державою, вивів колонії на Халкідіку, у Фракію і до Малої Азії і карбував власну монету.

З богів на острові особливо шанували Діоніса. Переказ свідчить, що під час свят на його честь — Діонісій (одне з джерел на острові) став лити замість води вино.

Після греко-перських воєн Андрос знаходився в конфлікті з Афінами, проте потім став членом Першого (476 рік до н. е.) і Другого (376 рік до н. е.) Афінського морського союзу. Після битви при Херсонесі на Андросі було встановлено панування Македонії, а з 200 року до н. е. — Риму. Загарбники примусили всіх його жителів переселитися в Делій (сучасне Ділесі), а сам острів розорили і передали пергамському цареві Атталу.

У візантійську епоху Андрос досяг значного культурного процвітання. У його знаменитій філософській Академії в IX столітті викладав Михайло Пселл, вчитель Льва Філософа. Значного підйому острів досяг і в економічній області, завдяки виробництву шовку, що отримав розвиток в XI — XII століттях.

У 1204 році Андрос захопили венеційці, які залишалися господарями острова до 1556 року, коли тут утвердилися османи.

У 1789 році у водах поблизу острова діяв флот знаменитого героя Ламброса Кацоніса. Використовуючи як базу сусідню Кею, Кацоніс наганяв жах на османські кораблі.

Андрос зробив значний внесок в національно-визвольну війну 1821 року, причому багато андросців були членами «Філікі Етерії».

Найбільша трагедія для острова сталася в 1943 році, коли німці піддали його бомбардуванням, завдавши значних руйнувань.

Екскурсійні об'єкти

ред.
  • Руїни фортеці з церквою Богородиці;
  • Археологічний музей;
  • Музей сучасного мистецтва;
  • Морський музей;
  • Замок А́гіос Пе́трос (Святого Петра);
  • Церква Архангела — село Месар'я;
  • Монастир Животворного джерела (Зоодоху Пігіс) — село Баці;
  • Чоловічий монастир Святого Миколая (Айос-Ніколаос) — село Апік'я;
  • Мінеральні джерела Саріза;
  • Монастир Святого Пантелеймона (Панахранду);
  • Апано Кастро (верхній замок);
  • Руїни міста Палеополіс.

Нижній замок Андроса

ред.

На острові збереглися залишки укріплень нижнього замку Андроса ("Kato Kastro", "Нижній замок", "Внутрішній замок"), які розташовані на невеликому півострові та на острівці-скелі у східній частині острова. Нижній замок був побудований венеціанським вельможою Маріно Дандоло у XIII столітті у період після захоплення острова в 1207 році. Першою будівлею замку був особняк вельможі, побудований на півострові. Після захоплення османами Андроса у 1566 році замок використовувався епізодично, проте до початку Другої світової війни він був добре збережений, поки в 1943 році його не зруйнувало бомбардування, здійснене німецькими військами. Наразі збереглися дві вежі — велика прямокутна в центрі замку і менша в його північно-східному куті, відбудований після завершення Другої світової війни міст, який з'єднує дві частини замку, частина оборонних мурів.[1][2]

Фотогалерея

ред.

Див. також

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  1. Papathanassiou, Manolis. Lower Castle of Andros. Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 24 липня 2020.
  2. The Kato Kastro. andros-guide.gr (амер.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 24 липня 2020.