Відкрити головне меню

Атропат

сатрап Мідії, засновник Атропатени, 4 ст. до н.е.

Атропат (давньогрецькою Aτρoπάτης, від давньоперського Athurpat «під захистом вогню»;[1] бл. 370 р. до н. е. — після 321 р. до н. е.) був перським[2][3][4][5][6] торговцем та вельможею, який служив Дарію III, згодом Александру Македонському, та, врешті-решт, заснував незалежне царство та династію, яка отримала назву на його честь. Діодор Сицилійський (18.4) називає його Atrapes, а Квінт Курцій Руф (8.3.17) помилково Arsaces.

Атропат
давньогрецькою Aτρoπάτης,
давньоперською Athurpat
Photo from Azerbaijan National Museum which shows the meeting of Atropates (king of Atropatene) and Alexandre The Great2.png
Картина, як зображує зустріч Атропата з Александром Македонським
Сатрап
Початок правління:
Кінець правління:
Попередник:
Дата народження: бл. 370 р. до н.е.
Місце народження:.
Дата смерті:після 321 р. до н.е
Династія:Атропати

Зміст

БіографіяРедагувати

Наприкінці існування Імперії Ахеменідів, Атропат був сатрапом провінції Мідія. У вирішальній Битві при Гавгамелах (жовтень 331 р. до н. е.) між Дарієм та Олександром Македонським, Атропат командував військами Ахемінідів з Мідії, Кавказької Албанії та Сакасени.

Після поразки у битві Дарій III втік до столиці Мідії Екбатани, де Атропат надав йому притулок. Дарій намагався зібрати нове військо, але був змушений втекти з Екбатан у червні 330 р. до н. е. Після смерті Дарія місяцем пізніше від руки Бєсса, Атропат здався Олександру. Спочатку Олександр призначив сатрапом Мідії Оксидата, але у 328327 р. до н. е. він втратив довіру до Оксидата та відновив Атропата на його старій посаді. У 325324 рр. до н. е. Атропат доставив Баріакса (розшукуваного повстанця регіону) Олександру у Пасаргади. Прихильність Олександра до сатрапа зросла «настільки високо», що невдовзі потому дочка Атропата одружилась з довіреною особою Олександра та керівником його кавалерії Пердіккою на знаменитому масовому весіллі у Сузах у лютому 324 р. до н. е.

Пізніше того ж року Олександр відвідав Атропата у Екбатані разом зі своїм другом та заступником Гефестіоном, який захворів та помер у жовтні 324 р. до н. е. У той час, «деякі автори розповідали, що Атропат одного разу запропонував Олександру сто жінок, які вважались амазонками; але Арріан ([Anabasis] vii. 13) не вірив у цю історію.»[7]

Олександр помер через вісім місяців потому, 10 червня 323 р. до н. е., і новий зять Атропата Пердікка був обраний регентом при зведеному браті Александра Філіппі III. Після «Поділу Вавилона» 323 р. до н. е., Мідія була поділена на дві частини: більша частина на південному сході відійшла під управління Піфона, генерала Пердікки, а менша частина на північному заході (переважно довкола долини річки Аракс) була віддана Атропату. Після цього Атропат відмовився служити діадохам і оголосив свою частину Мідії незалежним царством. Його ж зятя Пердікку було вбито Піфоном влітку 320 р. до н. е.

СпадокРедагувати

Династія, яку заснував Атропат, продовжила правити царством декілька століть, коли незалежна, коли як васали Селевкідів та Аршакідів, з якими, як вважається,[8] у них були шлюбні зв'язки. Нову династію Атропатени було утворено після шлюбу спадкоємиці Аршакідів зі спадкоємцем Атропатени.

Територія царства Атропата була відома давнім грекам як «Мідія Атропатена», а пізніше просто «Атропатена». Аршакіди називали її 'Aturpatakan' парфянською, як і Сасаніди, які їх змінили. Врешті решт середньоіранське 'Aturpatakan' стало 'Azerbaijan', звідки, за однією з етимологічних теорій,[9] отримали назву сучасний Азербайджан і провінція Іранський Азербайджан (яка власне в цілому розташована в межах давньої Атропатени)[10]. За іншою теорією, назва Азербайджан походить від давньоперських слів «Āzar» (перс. آذر‎آذر‎), що означає «вогонь», та «Pāyegān» (перс. پایگان‎پایگان‎), що означає «охоронець/захисник» (Āzar Pāyegān="охоронці вогню") (перс. آذر پایگان‎آذر پایگان‎), а Āzar Pāyegān пізніше злилось у 'Azerbaijan' за домінування арабської мови, у якій відсутні можливості для написання чи вимови звуків «G / P / ZH / CH».

ПриміткиРедагувати

  1. Chaumont, M. L. (1989). Atropates. Encyclopaedia Iranica 3.1. London: Routledge & Kegan Paul. 
  2. Miniature Empires: A Historical Dictionary of the Newly Independent States by James Minahan, published in 2000, page 20
  3. Lendering, Jona. Atropates (Biography). Livius.org. Архів оригіналу за 15 December 2007. Процитовано 2007-12-10. 
  4. Chamoux, Francois. Hellenistic Civilization. Blackwell Publishing, published 2003, page 26
  5. Bosworth, A.B., and Baynham, E.J. Alexander the Great in Fact and Fiction. Oxford, published 2002, page 92
  6. Encyclopedia Iranica, «Azerbaijan: Pre-Islamic History», K. Shippmann
  7. Smith, William, ред. (1867). Atropates. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. Boston. 
  8. Schippmann, K. (1989). Azerbaijan III: Pre-Islamic History. Encyclopaedia Iranica 3.1. London: Routledge & Kegan Paul. 
  9. Houtsma, M. Th. (1993). First Encyclopaedia of Islam 1913–1936 (вид. reprint). BRILL. ISBN 978-90-04-09796-4. 
  10. de Planhol, X. (1989). Azerbaijan I: Geography. Encyclopaedia Iranica 3.1. London: Routledge & Kegan Paul. 

ДжерелаРедагувати