Атлант
Атла́нт, А́тлас (грец. Άτλας, род. відм. Άτλαντος) — у давньогрецькій міфології — син титана Япета й Клімени, брат Прометея й Епіметея, володар Мавританії, батько Плеяд, Гіад, Гесперид і Каліпсо.
| Атлант | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἄτλας | |
 | |
| Посада | king of Atlantisd |
| Батько | Япет[1] |
| Мати | Клімена[1] |
| Брати, сестри | Прометей[1][2], Менетій[1], Епіметей[1] і Eumelusd |
| У шлюбі з | Плейона і Етра[d] |
| Діти | Meroped, Гіас, Тайгета, Майя, Келено, Каліпсо, Alcyone[d], Астеропа, Електра, Геспер, Ambrosia[d], Cleeiad, Coronisd, Polyxod, Aesiled, Dionéd, Dioned, Геспериди, Diomedesd і Eudora[d] |
Покарання АтлантаРедагувати
За міфом, Атлант брав участь у боротьбі титанів проти Зевса, за що був покараний: мусив вічно підтримувати небосхил. На думку стародавніх, місцеперебування Атланта знаходилося на крайньому заході. Звідси пішла назва Атлантичного океану.
Згідно з іншою версією, Атлант володів деревом з золотими яблуками, які згідно пророцтва Феміди, відбере син Зевса. Через це він відмовив Персеєві в гостинності, за що той обернув титана за допомогою голови горгони Медузи на величезну гору, що підпирала небо. Звідси взяли назву Атлаські гори в північній Африці.
Атлант і ГераклРедагувати
Геракл приходив до Атланта в пошуках золотих яблук Гесперид та мусив замість нього тримати небо, поки Атлант добуде яблука. Атлант спробував обдурити Геракла, щоб він зайняв його місце назавжди, та Геракл перехитрив титана і той повернувся до колишнього заняття.
Атлант в культуріРедагувати
Атланта вважали знавцем неба і світу, тому систематизований збірник географічних карт назвали атласом.
В архітектурі атлантом називають колону у вигляді чоловічої постаті, що застосовують як підпору.
У переносному значенні Атлант є синонімом слова «велетень».
В анатомії атлантом називають перший шийний хребець
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г д Любкер Ф. Atlas (ii) // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 181–182.
- ↑ Любкер Ф. Prometheus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1109–1110.
Література та посиланняРедагувати
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Атлант-Атлас [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 58-59. — 1000 екз.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атлант |