Арцеліно Мазарі
Арцеліно «Ліно» Мазарі (нім. Arzelino «Lino» Masarié; 10 жовтня 1912, Нюрнберг — 9 серпня 1944, Радзимін) — німецький офіцер, штурмбанфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Арцеліно Мазарі | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Arzelino Masarié | |||||||||
 | |||||||||
| Народився |
10 жовтня 1912 Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, Німецька імперія | ||||||||
| Помер |
9 серпня 1944 (31 рік) Радзимін, Ґміна Радзимін, Воломінський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща | ||||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||
| Військове звання | Штурмбанфюрер | ||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||
Біографія ред.
Син робітника-італійця. В 1933 році вступив у НСДАП (партійний квиток № 2 779 402) і СС (посвідчення № 71 687). В кінці 1934 вступив на службу в охоронний підрозділ концтабору Дахау. З жовтня 1939 року — командир автомобільного відділу 3-го батальйону 1-го полку СС «Мертва голова» «Верхня Баварія». Як офіцер дивізії СС «Мертва голова» брав участь у Французькій кампанії і боях на радянсько-німецькому фронті.
27 лютого 1943 року Мазарі (на той момент — командир 3-го розвідувального батальйону СС) дістав завдання знайти останки командира дивізії Теодора Айке. Не зважаючи на запеклий опір радянських солдатів, есесівці змогли дістатись до збитого літака, на якому летів Ейке, і забрати останки командира, його ад'ютанта і пілота. Окрім цього, на зруйнованій зенітній позиції Червоної армії були знайдені вкрадені у загиблих німців нагороди.
14 березня 1943 року Мазарі разом із своїм порівняно слабким батальйоном за власною ініціативою захопив село Липці, яке обороняли сильніші радянські частини. В ході бою есесівці знищили або захопили 1 танк, 8 бронеавтомобілів, 28 легких транспортних засобів, 3 трактори, склад артилерійських і мінометних боєприпасів і 8000 літрів дизельного пального, а також вбили близько 100 червоноармійців.
На початку серпня Мазарі був важко поранений під час Варшавського повстання. Він був доставлений у лазарет в Західній Пруссії, де помер від отриманих ран.
Звання ред.
- Унтерштурмфюрер СС (20 квітня 1936)
- Оберштурмфюрер СС (20 квітня 1940)
- Гауптштурмфюрер СС (20 квітня 1942)
- Штурмбаннфюрер СС (9 листопада 1943)
Нагороди ред.
- Залізний хрест
- 2-го класу (1 липня 1940)
- 1-го класу (25 вересня 1941)
- Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі — всього отримав щонайменше 3 поранення.
- Німецький хрест в золоті (30 липня 1942) — як командир 1-го ескадрону 3-го розвідувального батальйону СС панцергренадерської дивізії СС «Мертва голова».
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Лицарський хрест Залізного хреста (3 квітня 1943) — за хоробрість, проявлену під час повернення останків Теодора Айке і захоплення села Липці.
Література ред.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X