Львівські латинські архієпископи

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Львівський архиєпископ, або львівський архієпископ — головний римо-католицький єпископ Львівської архідієцезії. З 1992 року — перший єпископ Римсько-католицької церкви в Україні, голова Конференції римо-католицьких єпископів України.

Список архиєпископів ред.

  1. Ян Жешовський (1412—1436)
  2. Ян Одровонж (1437—1450)
  3. Григорій Сяноцький (1451—1477)
  4. Ян Длугош (1480)
  5. Ян «Вонтробка» Стшелецький (1481—1488)
  6. Анджей Боришевський (1488—1503)
  7. Бернард Вільчек (1505—1540)
  8. Пйотр Стажеховський (1540—1554)
  9. Фелікс Ліґенза (1555—1560)
  10. Павел Тарло (1561—1565)
  11. Станіслав Сломовський (1565—1575)
  12. Ян Сененський (1576—1582)
  13. Ян Димітр Соліковський (1583—1603)
  14. Ян Замойський (1604—1614)
  15. Ян Порохницький (1614—1633)
  16. Ґроховський Станіслав (1633—1645)
  17. Миколай Кросновський (1645—1653)
  18. Ян Тарновський (1654—1669)
  19. Альберт Корицінський (1670—1677)[1]
  20. Константій Ліпський (1681—1698)[2]
  21. Константій Зелінський (1700—1709)
  22. Миколай Поплавський (1710—1711)
  23. Ян Скарбек (1713—1733)
  24. Миколай Вижицький (1737—1757)
  25. Миколай Дембовський (1757)
  26. Владислав Лубенський (1758—1759)[3][4]
  27. Сєраковський Вацлав (1760—1780)
  28. Фердинанд Кіцький (1780—1797)
  29. Каєтан Кіцький (1797—1812)
  30. Анджей Анквіч (1815—1833)
  31. Франц Лушін (1834—1835)
  32. Франтішек Піштек (1835—1846)
  33. Вацлав Вацлавічек (1847—1848)
  34. Лукаш Баранецький (1848—1858)
  35. Францішек Вежхлейський (1860—1884)
  36. Северин Титус Моравський (1885—1900)
  37. св. Юзеф Більчевський (1900—1923)
  38. Болеслав Твардовський (1923—1945)
  39. Базяк Євгеніуш (1945—1962)
  40. Ян Новіцький (1962—1973)
  41. Мар'ян Рехович (1973—1983)
  42. Мар'ян Яворський (1983—2008)
  43. Мечислав Мокшицький (з 2008)

Єпископи Матей (Матвій) з Егера (1375—1380), Бернард (1384—1390), бл. Яків Стрепа (1391—1409), # Миколай Тромба (1410—1412, майбутній Примас Польщі) де-юре були Галицькими митрополитами.

З 1817 по 1846 рік архієпископи також носили титул Примаса Галичини і Володимирії.

Апостольські адміністратори ред.

Зауваги ред.

  1. у польській вікі - польської частини архидієцезії

Примітки ред.

  1. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 625. (пол.)
  2. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 122. (пол.)
  3. схоластик краківський, депутат коронного трибуналу 1738 внизу тексту
  4. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. 3. — S. 164.
  5. Kumor B. Rechowicz Marian Jozef // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/4, zeszyt 127. — S. 699—701. (пол.)

Джерела ред.

Посилання ред.