Франтішек де Паула Піштек, іноді Франциск Піштек (чеськ. František Pištěk, пол. Franciszek de Paula Pisztek; 6 квітня 1786, місто Прчіце, нині село — 1 лютого 1846, Львів) — римо-католицький релігійний діяч чеського походження. Примас Галичини і Володимирії, Львівський латинський архієпископ. Почесний громадянин Львова (1845)[4].

Франтішек Піштек
František Pištěk
Портрет Франтішека Піштека
Львівський латинський архієпископ
1836 — 1846
Обрання: 1 лютого 1836
Інтронізація: 10 квітня 1836
Конфесія: римо-католик
Деномінація: 24 липня 1835
Церква: Римо-католицька
Попередник: Франц Лушін
Наступник: Вацлав Вацлавічек
Примас Галичини і Володимирії
1835 — 1846
Церква: Римо-католицька
Попередник: Франц Лушін
Наступник: Вацлав Вацлавічек
Тарнівський єпископ
Інтронізація: 11 квітня 1832
Обрання: 24 лютого 1832
 
Альма-матер: Карловий університет
Діяльність: римо-католицький релігійний діяч
Національність: чех
Громадянство: Австрійська імперія Австрійська імперія
Народження: 6 квітня 1786(1786-04-06)
м. Прчіце
Смерть: 1 лютого 1846(1846-02-01) (59 років)
м. Львів
Похований: Церква Стрітення Господнього[3]
Чернецтво: 21 серпня 1808
Єпископства: 14 листопада 1824

CMNS: Франтішек Піштек у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився 6 квітня 1786 року в м. Прчіце біля Праги (чеськ. Prčice, Богемське королівство, нині село) у сім'ї середньозаможного рільника.

Навчався у Празі (гімназія, Карловий університет у 1804—1809). Священичі свячення отримав 21 серпня 1808 року. Вікарій у Смольнику (1808—1809), адміністратор парафій Врбно у Лесу (1809, чеськ. Vrbno u Lesu, нині чеськ. Vrbno nad Lesy) та Паненски Тинец (1809—1817; обидві у Празькій архідієцезії), пробощ в Пржештице. 30 жовтня 1823 призначений митрополичим каноніком у Празі, 26 червня 1824 — деканом колегіальної капітули (Стара Болеслав, пол. Stará Boleslav). Празький архієпископ Хлумчанський номінував його празьким єпископом-суфраганом. 31 січня 1831 Чеська канцелярія запропонувала його кандидатуру на посаду єпископа у Градець-Кралове, а імператор Франц I номінував на посаду 7 лютого. Однак з невідомих причин Папа не затвердив ці рішення, а скерував до Галичини. 25 жовтня 1831 року номінований, а 24 лютого 1832 призначений Папою єпископом у місті Тарнові. 1835 року номінований цісарем на посаду Примаса Галичини і Володимирії. На посаду архієпископа у Львові номінований 24 липня 1835 року, а Папою був затверджений 1 лютого 1836 року.

1842 року освятив шляхетський конвікт, який заснували єзуїти в Тернополі. За його сприяння: 1842 року римо-католикам уряд повернув церкву Матері Божої Громничої кармеліток босих, саму будівлю його коштом відремонтували та передали у відання ректора семінарії; 1843 року заснували у Львові першу малу семінарію для хлопців на тодішніх польських землях; відновили Латинську катедру Львові, відбудували храм у Калуші.

13 квітня 1845 року став Почесним громадянином Львова.

Помер 1 лютого 1846 року у Львові. Був похований у збудованому для себе гробівці у крипті так званої семінарійного[5] костелу Матері Божої Громничої монастиря кармеліток босих у Львові.[6]

Примітки ред.

  1. а б Czech National Authority Database
  2. а б Dr. Constant v. Wurzbach Pištěk, Franz de Paula // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 22. — S. 354.
  3. https://web.archive.org/web/20190504165130/https://www.kuriergalicyjski.com/index.php/reportage/3890-ukraina-niezako-czona-rewolucja
  4. Gazeta Lwowska. — 22 kwietnia 1845 (пол.)
  5. Kumor B. Pisztek (Pištěk, Pischtek, Pieschtek) Franciszek (1786—1846)… — S. 582.
  6. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 184. (пол.)

Джерела ред.

  • Kumor B. Pisztek (Pištěk, Pischtek, Pieschtek) Franciszek (1786—1846) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/1, zeszyt …. — S. 581—583. (пол.)
  • Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 528. (пол.) — S. 528—529.

Посилання ред.