Відкрити головне меню

Археоскрипт — науково-фантастична повість українського радянського письменника Василя Бережного. Повість входить до дилогії «Гості з планети Філія»[1], і продовженням її є повість «Архітектурна фантазія».[2] Фрагмент роману під назвою «Історія, розказана в зоопарку» уперше опубліковано в журналі «Україна» в № 20 у 1969 році.[3] Повністю повість уперше опублікована у видавництві «Молодь» у збірнику творів Василя Бережного «У промінні двох сонць»[4], та пізніше неодноразово перевидавалась тиражами близько 100 тисяч екземплярів. У повісті на фоні фантастичного сюжету — прибуття на Землю іншопланетного космічного корабля із планети Філія — автор висловлює думки про сучасне для нього суспільство, вороже настроєне до всіх інакомислячих, висловлює занепокоєння гонкою озброєнь, та вважає за необхідне переоцінку цінностей людства й пошук альтернативного шляху розвитку суспільства, заснованого на гармонії з природою та відкидання споживацької ідеології сучасного суспільства.

«Археоскрипт»
Автор Василь Бережний
Назва мовою оригіналу Археоскрипт
Країна СРСР
Мова українська
Жанр Наукова фантастика
Укр. видавництво «Молодь»
Виданий 1970
Тип носія тверда обкладинка
Сторінки 184

Зміст

Сюжет повістіРедагувати

Повість розпочинається із появи над військовою базою однієї із ядерних держав над пустелею Сахара[комент. 1] неопізнаного літального об'єкта, який збиває зенітна установка бази. Після збіття об'єкта він падає на територію бази, і внаслідок його падіння гине вартовий бази, який збив неопізнаний об'єкт.[7] При падінні літального об'єкта вижив його пілот, якого доставляють у лікарню до метрополії, в якій працює медичною сестрою наречена загиблого солдата Аніта.[8] Пілота літального об'єкту не змогли ідентифікувати як представника якого із народів Землі[7], а склад матеріалу, з якого був зроблений літальний апарат, не піддавався ідентифікації, що наводило більшість оточуючих пілота осіб (серед яких переважали військові) на думку, що він є агентом розвідки або диверсантом із одної із сусідніх держав.[8]

Після стабілізації стану здоров'я пілота лікарі та військові спробували налагодити з ним мовний контакт, проте це їм не вдалось навіть за допомогою гіпнотизера, оскільки прибулець не розумів жодної з європейських мов, а говорив лише на мові, подібній до староацтекської.[9] Поступово пілот, який назвався Туо, за допомогою Аніти починає засвоювати мову оточуючих людей, та навіть розпочинає читати книги, розпочавши з вивчення історії Землі, та продовживши вивченням книг про техніку та культуру землян.[10] Аніту заставляють шпигувати за Туо, який розповідає їй, що прилетів з планети Філія біля зірки Вега, на якій проживають нащадки землян, які прибули на цю планету майже 50 тисяч років тому[10][11], а до цього вони проживали у гігантському місті Центрум, яке знаходилось на території сучасної пустелі Сахара, та керувало територією 4 континентів.[12] Ця цивілізація жила у гармонії з навколишньою природою, навіть її населення концентрувалось виключно в мегаполісі Центрума, а на інших континентах знаходились лише невеликі пункти заготовки сировини.[13]

Туо бажає поділитися знаннями із землянами, проте представники влади всіяко заважають йому, утруднюють його виписку із лікарні, а пізніше обманом, за допомогою снодійних речовин, запроторюють його до психлікарні.[14] Проте пізніше, за допомогою гіпнозу, Туо вдається втекти з лікарні, та сховатись спочатку в Аніти[15][16], а пізніше в її подруги, яка разом із батьками проживала на території місцевого зоопарку.[17] Ця подруга паралізована після нещасного випадку, який стався кілька років тому, і тогочасна медицина не зуміла їй допомогти.[18] Туо вирішив за допомогою своїх знань допомогти вилікуватися дівчині[19], і паралельно проводить бесіди із родичами цієї дівчини та Анітою, в яких розповідає про древню історію Землі, та про сучасне життя його рідної планети.[11] Стан здоров'я дівчини покращився, і вона зуміла знову навчитись ходити.[20] Із розповідей Туо земляни дізнаються, що цивілізація Центруму була знищена війною із державою Атлантида, яка розміщувалась у Північній Америці, і також загинула у цій війні, у якій використовувалась найпотужніша зброя, здогадно, енергія синтезу кварків.[21]

Також із розповідей прибульця з Філії вони дізнаються про те, що древня цивілізація залишила своєрідне послання для нащадків у вигляді капсули, якому дали найменування Археоскрипт, і в якому були записані на кристали усі тогочасні досягнення людства.[22] Туо хоче організувати археологічну експедицію з метою виявлення Археоскрипта, проте більшість археологів із скепсисом ставляться до подібної ідеї.[23][24] Пізніше підісланий спецслужбами чоловік зголошується допомогти організувати експедицію.[25] Туо, хоча й не повністю довіряє цьому археологу, вирішує прийняти пропозицію.[26] Експедиція завершується успіхом — після тривалих пошуків Археоскрипт було знайдено за допомогою вловлювача електромагнітних сигналів з його капсули.[27] Після виявлення та відкриття Археоскрипта Туо, щоб небезпечна інформація не потрапила до рук нечесних людей, вилучає з нього опис створення кваркової зброї, та разом із Анітою на таємно відремонтованому приладі викривлення простору відбуває на Філію.[28][29]

ПерекладиРедагувати

Повість «Археоскрипт» перекладена російською мовою, та увійшла до збірника перекладів Василя Бережного на російську мову «Сенсация на Марсе», який був виданий у 1988 році у видавництві «Радянський письменник».[30][31]

Примітки та коментаріРедагувати

КоментаріРедагувати

  1. У книзі вказано, що ця військова база належить одній із могутніх держав, деякі літературні критики вважають, що прообразом цієї країни є США, хоча за текстом книги така версія заперечується[5][6], і за описом ця держава подібна до Франції, яка тривалий час мала значні колоніальні володіння у Сахарі, і на момент першої публікації роману утримувала там свої військові бази.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Василь Бережний. По спіралі часу. — Київ : Дніпро, 1985. — С. 3—97. — 100 000 прим.

ПосиланняРедагувати