Відкрити головне меню

Барон Арнольд Крістіан Рюдігер Йозеф Марія фон Бігелебен (нім. Arnold Christian Rüdiger Joseph Maria Freiherr von Biegeleben; 16 квітня 1883, Дармштадт — 11 жовтня 1940, Жуллувіль, Франція) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Арнольд фон Бігелебен
Arnold Freiherr von Biegeleben
Народився 16 квітня 1883(1883-04-16)
Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 11 жовтня 1940(1940-10-11) (57 років)
Жуллувіль
·гострий інфаркт міокарда
Поховання La Cambe German war cemeteryd
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність офіцер, військовослужбовець
Учасник Перша світова війна, Верденська битва, Битва на Соммі, Битва біля Камбре, Друга світова війна і Французька кампанія
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За Атлантичний вал»

БіографіяРедагувати

29 березня 1901 року Бігелебен вступив фанен-юнкером в 1-й Великий герцогський гессенський польовий артилерійський полк № 25 прусської армії в Дармштадті. Навесні 1905 року закінчив школу польової артилерії в Ютербозі. З 1906 по 1908 рік Бігелебен був ад'ютантом II дивізії, потім підвищений до полкового ад'ютанта і був призначений на цю посаду 18 серпня 1910 року.

Після початку Першої світової війни Бігелебен воював зі своїм полком на Західному фронті. В 1914 році став командиром батареї, з 1 лютого 1917 року — керівником III загону.

Після Комп'єнського перемир'я, повернення до Німеччини і демобілізації його полку Бігелебен протягом рокубув ад'ютантом Головного командування VI. резервного корпусу на східному кордоні. Потім він був переведений в Тимчасовий рейхсвер і призначений в кінний полк № 6, де служив з 15 червня 1921 року до 31 січня 1925 року на посаді начальника 1-го ескадрону в Пазевальку. Пізніше переведений в штаб 1-ї кавалерійської дивізії у Франкфурті-на-Одері. 1 квітня 1929 року переведений у 15-й (прусський) кінний полк, з 1 жовтня 1931 до 30 квітня 1935 року — командир полку, після чого став командиром Ганноверської кінноти З 1 березня 1938 року — командир 6-ї піхотної дивізії.

На початку Другої світової війни дивізія Бігелебена використовувалася, щоб укріпити західний кордон, в 1940 році дивізія брала участь у Західній кампанії, воювала в Люксембурзі, Бельгії і Франції. Після закінчення кампанії дивізія залишилась у Франції в якості гарнізону.

Бігелебен помер 11 жовтня 1940 від інфаркту.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger–Bitthorn. Biblio Verlag. Osnabrück 1993. ISBN 3-7648-2423-9. S. 392—393.
  • Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5.
  • Veit Scherzer. Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — 2. — Jena: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — 864 p. — ISBN 978-3-938845-17-2.