Арнольд Арнольд Григорович

Арно́льд Григо́рович Арнольд (Барський; 13 вересня 1897, Київ — 19 червня 1969, Москва) — український та російський цирковий актор, режисер і сценарист радянських часів, 1963 — заслужений діяч мистецтв РРФСР.

Арнольд Арнольд Григорович
Ім'я при народженніБарський Арнольд Григорович
Народився13 вересня 1897(1897-09-13)
Київ
Помер19 червня 1969(1969-06-19) (71 рік)
Москва
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьцирковий актор, режисер сценарист
Роки діяльностіз 1918
IMDbnm7672865
Нагороди та премії
орден «Знак Пошани»
заслужений діяч мистецтв РРФСР

Життєпис

ред.

Всупереч волі батька, доволі відомого київського юриста, не став на батьківську стежку, а розпочав творчу працю театральним актором 1907 року в єврейській дитячій трупі антрепренера Горіна, грав у трупі Театру Соловцова та інших драматичних театрах.

З 1919 року працював на естраді та в цирку.

1921 року почав працю як режисер цирку, естради та кіно. Є автором та постановником пантомім:

Був режисером та постановником танцювального квартету «4 Фолі».

Протягом 1943—1955 років працював головним режисером Московського цирку.

Серед повоєнних режисувань —

  • 1955 — циркова вистава «Арена дружби», спільно з М. Местечкіним,
  • 1963 — циркова вистава з ілюзійним атракціоном З. Тарасова — Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького, Москва,
  • 1959 — балетно-циркова вистава на льоду «Зимова фантазія», разом з Н. Ердманом,
  • 1960 — «Загадковий кристал» І. Луковського, в Плавальному басейні Центрального стадіону у Лужниках (Москва),
  • 1964 — спектакль «Цирк на льоду» — спільно з Л. Лавровським. Ця вистава зробила велике враження під час гастролей в Брюссельському королевському цирку.

З цих перших закордонних гастролей московське льодове шоу з «фішкою» — бурими медведями на двополозних ковзанах — стало сприйматися як дещо щиро російське — в одному ряду з матрьошками, балалайками та водкою.

Здійснив чотири програми ілюзійного атракціону під керівництвом Кіо: «Будиночок на околиці Парижа», «Голова з Уолл-стріту», «Ангел миру», «Промова підпалювача війни (Даллес — підпалювач війни)».

Ставив програми для синів Еміля Кіо Ігоря та Еміля, знайшовши для них окремішні сценічні стилі.

Протягом багатьох років співпрацював з Кіо, Ю. Нікуліним, Л. Утьосовим.

З 1956 року працював керівником Центральної студії циркового мистецтва.

Здійснив велику кількість постановок естрадних та циркових програм, спектаклів та номерів в Києві, Ленінграді та Москві.

Критики вважали його одним з найкращих циркових режисерів радянського часу.

Знявся в епізодичній ролі у фільмі «Веселі хлоп'ята».

В театрі, серед інших, здійснив такі постановки:

  • 1932 — «Рустам» А. Гладковського та С. Цурміллена — разом з І. Зеленіним, Б. Чернявським та М. Янковським — Ленінградський театр музичної комедії,
  • 1933 — «Шоколадний солдатик» Данила та Дмитра Покрассів — текст Аркадія Бухова та А. д'Актіля — по Бернарду Шоу, Ленінградський театр музичної комедії.

1969 року став лауреатом Всесоюзного творчого огляду нових циркових мистецьких програм до 50-ліття радянського цирку.

Похований в колумбарії Новодівичого кладовища.

Джерела

ред.