Відкрити головне меню

Арно́льд Григо́рович Арнольд (Барський) (* 13 вересня 1897, Київ — 19 червня 1969, Москва) — український та російський цирковий актор, режисер і сценарист радянських часів, 1963 — заслужений діяч мистецтв РРФСР.

Арнольд Арнольд Григорович
Арнольд Арнольд Григорович.jpg
Ім'я при народженні Барський Арнольд Григорович
Народився 13 вересня 1897(1897-09-13)
Київ
Помер 19 червня 1969(1969-06-19) (71 рік)
Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність цирковий актор, режисер сценарист
Роки діяльності з з 1918
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв Росії

ЖиттєписРедагувати

Всупереч волі батька, доволі відомого київського юриста, не став на батьківську стежку, а розпочав творчу працю театральним актором 1907 року в єврейській дитячій трупі антрепренера Горіна, грав у трупі Театру Соловцова та інших драматичних театрах.

З 1919 року працював на естраді та в цирку.

1921 року почав працю як режисер цирку, естради та кіно. Є автором та постановником пантомім:

Був режисером та постановником танцювального квартету «4 Фолі».

Протягом 1943–1955 років працював головним режисером Московського цирку.

Серед повоєнних режисувань —

  • 1955 — циркова вистава «Арена дружби», спільно з М. Местечкіним,
  • 1963 — циркова вистава з ілюзійним атракціоном З. Тарасова — Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького, Москва,
  • 1959 — балетно-циркова вистава на льоду «Зимова фантазія», разом з Н. Ердманом,
  • 1960 — «Загадковий кристал» І. Луковського, в Плавальному басейні Центрального стадіону у Лужниках (Москва),
  • 1964 — спектакль «Цирк на льоду» — спільно з Л. Лавровським. Ця вистава зробила велике враження під час гастролей в Брюссельському королевському цирку.

З цих перших закордонних гастролей московське льодове шоу з «фішкою» — бурими медведями на двополозних ковзанах — стало сприйматися як дещо щиро російське — в одному ряду з матрьошками, балалайками та водкою.

Здійснив чотири програми ілюзійного атракціону під керівництвом Кіо: «Будиночок на околиці Парижа», «Голова з Уолл-стріту», «Ангел миру», «Промова підпалювача війни (Даллес — підпалювач війни)».

Ставив програми для синів Еміля Кіо Ігоря та Еміля, знайшовши для них окремішні сценічні стилі.

На протязі багатьох років співпрацював з Кіо, Ю. Нікуліним, Л. Утьосовим.

З 1956 року працював керівником Центральної студії циркового мистецтва.

Здійснив велику кількість постановок естрадних та циркових програм, спектаклів та номерів в Києві, Ленінграді та Москві.

Критики вважали його одним з найкращих циркових режисерів радянського часу.

Знявся в епізодичній ролі у фільмі «Веселі хлоп'ята».

В театрі, серед інших, здійснив такі постановки:

  • 1932 — «Рустам» А. Гладковського та С. Цурміллена — разом з І. Зеленіним, Б. Чернявським та М. Янковським — Ленінградський театр музичної комедії,
  • 1933 — «Шоколадний солдатик» Данила та Дмитра Покрассів — текст Аркадія Бухова та А. д'Актіля — по Бернарду Шоу, Ленінградський театр музичної комедії.

1969 року став лауреатом Всесоюзного творчого огляду нових циркових мистецьких програм до 50-ліття радянського цирку.

Похований в колумбарії Новодівичого кладовища.

ДжерелаРедагувати