Арман Солдін

французький журналіст

Арман Солдін (21 березня 1991(1991-03-21), Сараєво — 9 травня 2023(2023-05-09), Часів Яр) — французький журналіст боснійського походження.[8]

Арман Солдін
Народився 21 березня 1991(1991-03-21)[3][2]
Сараєво, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина, СФРЮ[3][1][2]
Помер 9 травня 2023(2023-05-09)[1][2] (32 роки)
Часів Яр[4]
Країна  Франція[5]
 Боснія і Герцеговина[6]
Діяльність video journalist
Alma mater Lycée Saint-Martind[7], Сараєвський університет і університет Люм’єр Ліон 2[7]
Заклад Франс Прес[4]
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону орден «За заслуги» III ступеня
IMDb ID 8846933

Ранні роки ред.

Солдін народився 21 березня 1991 року в Сараєві. Його родина переїхала до Франції 1992 року, коли Солдіну було 12 місяців. Крім боснійської як рідної, Солдін володів французькою, англійською та італійською.[9]

Освіта ред.

У 2006—2009 роках Солдін здобув диплом французького бакалавра за спеціальністю «Наука» з відзнакою другого класу в Ліцеї Сен-Мартен, Ренн. 2013 року в Університетському коледжі Лондона здобув ступінь бакалавра політики та східноєвропейських досліджень із політикою, економікою, історією, міжнародними відносинами, а також був співредактором і головним редактором журналу Eureka, який висвітлював політику, суспільство, мистецтво та культуру. У Національній академії сценічного мистецтва Боснії та Герцоговини Сараєвського університету 2014 року отримав ступінь магістра з виробництва та менеджменту у виконавських мистецтвах, а також операторського мистецтва та виробництва кіно та відео; у 2014–15 роках закінчив Університет Люм'єр, Ліон, отримавши ступінь магістра журналістики — нові журналістські практики. 

Кар'єра ред.

Арман Солдін приєднався до Agence France-Presse у 2015 році як стажер у Римі, де розповідав про африканських біженців на маленькому італійському острові Лампедуза.[10] Потім працював у лондонському офісі агентства, пишучи в червні 2018 року про протистояння між урядом Італії та гуманітарним судном Lifeline з 233 мігрантами на борту, багато з яких хворіли, коли воно прибуло на Мальту після тижня очікування в Середземному морі.[11] У жовтні націоналіст Мілорад Додік отримав місце, зарезервоване для сербів, у боснійському колегіальному президентстві.[12] У 2019 році він оприлюднив історію про тридцять дев'ять тіл, у тому числі тіло підлітка, знайдених у східному Лондоні у вантажівці-рефрижераторі з Бельгії.[13] Під час Brexit у грудні 2019 року Солдін писав про опозицію прем'єр-міністра Шотландії Ніколи Стерджен та її заявку на проведення референдуму щодо незалежності Шотландії.[14] З 2020 року знову працював у Римі. Відомий як талановитий футболіст «Стад Ренна» на заході Франції з 2006 по 2008 рік[15], у 2021—2023 роках він був спортивним коментатором англійської Прем'єр-ліги, жіночого Євро УЄФА та матчів Суперкубка УЄФА для Canal+ France.[16]

Україна ред.

Коли в лютому 2022 року почалося повномасштабне російське вторгнення до України, Арман зголосився стати одним із перших журналістів агентства France-Presse.[15] Пізніше його змінили, всупереч його бажанню[17], але він повернувся до України у вересні 2022 року, працюючи відеокоординатором.[8] Часто він записував на телефон інтерв'ю людей, які боялися говорити на відеокамеру.[15] У Херсоні в грудні 2022 року Солдін створив для AFP відео небезпечного порятунку українців, які опинились на островах у Дніпрі після того, як у листопаді російські війська відступили на інший берег Дніпра, але тримали снайперів і артилерію вздовж річки.[18] Його репортажі в січні 2023 року показали інтенсивний російський наступ на Соледар[19] і Вугледар[20] на сході Донецької області. У квітні 2023 року прикривав українських військових, які копали окопи під Бахмутом.[21]

Солдін був затятим користувачем соцмереж. Одна з історій, яка привернула увагу, була, коли він зі своєю командою знайшов пораненого їжака в траншеї, погодував і через кілька днів випустив його на природу.[9]

Загибель ред.

9 травня 2023 року група разом із загоном українських військових перебувала поблизу Часого Яру на Донеччині. Солдіна було вбито російським реактивним снарядом «Град»[22], який розірвався неподалік від місця, де він лежав[23]. Більше ніхто не постраждав.[8] Солдіну було 32 роки[24]

Солдін став 17-м журналістом, убитим росіянами в Україні з 2022 року[22]

Директор Agence France-Presse по Європі Крістін Бухагіар згадувала Солдіна як енергійного та сміливого.[25] Президент Франції Еммануель Макрон написав, що «в Україні вбили журналіста Agence France-Presse, одного з наших співвітчизників Армана Солдіна. З мужністю, з перших годин конфлікту він був на фронті для встановлення фактів». Речниця Білого дому Карін Жан-П'єр заявила, що «світ у боргу перед Арманом Солдіним, журналістом AFP, який загинув сьогодні на передовій війни в Україні… журналістика є однією з основ вільного суспільства». [15]

Нагороди ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в https://www.nouvelobs.com/monde/20230509.OBS73109/guerre-en-ukraine-le-journaliste-de-l-afp-arman-soldin-tue-dans-une-frappe-de-roquettes.html
  2. а б в г Fichier des personnes décédées
  3. а б https://larenaissanceduloiretcher.fr/arman-soldin-recit-dun-reporter-de-guerre-en-ukraine
  4. а б https://www.lemonde.fr/international/article/2023/05/10/guerre-en-ukraine-un-journaliste-de-l-afp-tue-pres-de-bakhmout_6172761_3210.html
  5. Journal officiel de la République française, Journal officiel de la République française. Document administratif — 1868. — ISSN 0242-6773
  6. https://cpj.org/data/people/arman-soldin/
  7. а б https://www.sofoot.com/articles/cetait-arman
  8. а б в AFP journalist killed by rocket fire in eastern Ukraine. Le Monde. 9 травня 2023.
  9. а б Arman Soldin, from Sarajevo to reporting on Ukraine front lines. France 24. 9 травня 2023.
  10. Soldin, Arman (21 лютого 2015). Lampedusa: le calme avant la tempête. Le Devoir (фр.). Процитовано 10 травня 2023.
  11. Soldin, Arman (27 червня 2018). Fin de l’odyssée du "Lifeline" à Malte. Le Devoir (фр.). Процитовано 10 травня 2023.
  12. Soldin, Arman (6 жовтня 2018). Présidence bosnienne: victoire du nationaliste serbe Dodik. Le Devoir (фр.). Процитовано 10 травня 2023.
  13. Peuchmaurd, Sylvain; Soldin, Arman (23 жовтня 2019). 39 corps découverts dans un camion au Royaume-Uni. Le Devoir (фр.). Процитовано 10 травня 2023.
  14. Peuchmaurd, Sylvain; Soldin, Arman (13 грудня 2019). L’unité du Royaume-Uni en question. Le Devoir (фр.). Процитовано 10 травня 2023.
  15. а б в г Ukraine : 'Le monde a une dette envers Arman' Soldin, réagit la Maison Blanche après le décès du journaliste français | TV5MONDE — Informations. information.tv5monde.com (фр.). 10 травня 2023. Процитовано 10 травня 2023.
  16. Arman Soldin. Internet Commentator Database. Процитовано 10 травня 2023.
  17. Ukraine: When things fall apart. Agence France-Presse. 24 березня 2022.
  18. Peuchot, Emmanuel; Soldin, Arman (8 грудня 2022). Snipers and icy water: Ukrainians risk Dnieper River crossings. The Japan Times (амер.). Процитовано 10 травня 2023.
  19. Newspaper, The Peninsula (13 січня 2023). Ukraine resisting 'high intensity' offensive in Soledar. thepeninsulaqatar.com (англ.). Процитовано 10 травня 2023.
  20. AFP, Arman Soldin for (28 січня 2023). 'Fierce' Battle in Ukraine for Vuhledar Near Donetsk. The Moscow Times (англ.). Процитовано 10 травня 2023.
  21. PEUCHOT, Emmanuel. Trench-digging Ukrainian Troops Targeted By Russian Strikes. www.barrons.com (амер.). Процитовано 10 травня 2023.
  22. а б Patil, Anushka (9 травня 2023). An A.F.P. journalist was killed by rocket fire near the intense fighting in the area around Bakhmut. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 9 травня 2023.
  23. "Ти рятував життя, а хтось тільки забирає": на війні загинув французький журналіст, який допомагав тваринам. РБК-Украина (укр.). Процитовано 15 травня 2023.
  24. Harding, Luke (9 травня 2023). French journalist killed in Russian rocket strike in Ukraine. The Guardian.
  25. U Ukrajini poginuo reporter AFP-a Arman Soldin koji je rođen u Sarajevu. www.klix.ba (хор.). Процитовано 10 травня 2023.
  26. Arman Soldin, journaliste français mort en Ukraine, décoré à titre posthume de la Légion d'honneur. BFMTV (фр.). Процитовано 28 липня 2023.