Ардатов (Нижньогородська область)

населений пункт у Росії

Ардатов (рос. Ардатов) — селище міського типу у Нижньогородській області Росії, адміністративний центр Ардатовского муніципального району[2].

селище міського типу Ардатов
рос. Ардатов
Прапор
Знаменський Собор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Нижньогородська область
Муніципальний район Ардатовський район
Поселення Робітниче селище Ардатов
Код ЗКАТУ: 22202551000
Код ЗКТМО: 22602151051
Основні дані
Час заснування 1552
Статус селища міського типу 1959
Населення 8777[1] (2017)
Площа 11 км²
Поштові індекси 607130
Телефонний код +7 83179
Географічні координати: 55°14′18″ пн. ш. 43°05′47″ сх. д. / 55.2383333333607780° пн. ш. 43.09638888891677766° сх. д. / 55.2383333333607780; 43.09638888891677766Координати: 55°14′18″ пн. ш. 43°05′47″ сх. д. / 55.2383333333607780° пн. ш. 43.09638888891677766° сх. д. / 55.2383333333607780; 43.09638888891677766
Висота над рівнем моря 151 м
Мапа
Ардатов (Росія)
Ардатов
Ардатов

Ардатов (Нижньогородська область)
Ардатов
Ардатов

Мапа


CMNS: Ардатов у Вікісховищі

Географія ред.

Селище розташоване на місці впадання річки Сіязьма у річку Леметь, за 30 км на північний захід від залізничної станції Мухтолово, за 50 км на захід від Арзамаса, за 162 км на північний захід від Нижнього Новгорода.

Історія ред.

Згідно з даних, які було отримано від археологів, перші поселення на території Ардатовського району були в VII—III тисячоліттях до н. е. З II по IX століття район був заселений мордовськими племенами, а також волзькими булгарами, поволзькими фінами і кипчаками. Багатонаціональний склад поселень був пов'язаний з тим, що через територію району проходив Великий шовковий шлях. Крім цього, активно розвивалося тваринництво[3].

З IX по XII століття з'явилися слов'янські племена. Історично на землі району із заходу претендували руські князі, а зі сходу — ординці.

Назва Ардатов пов'язана з легендою про провідника Ардатка, який провів війська Івана Грозного через ліси і отримав за це мордовське селище, яке назвали Ордатовим присілком (згодом стало палацовим селом).

Місцеві історики припустили дату заснування Ардатова — 1552 рік, коли через землі, на яких стоїть нинішнє селище, пройшло військо Івана Грозного і розгромило Казанське ханство.

Існує й інша версія виникнення назви Ардатов. Відповідно до неї, Ардатов знаходився на кордоні Орди і тому отримав видозмінену назву.

Ордатовий присілок вперше зустрічається в «Арзамаських помісних актах» за 1578 рік.

У 1779 році Ардатов отримав статус міста, у 1925 році втратив його.

У 1802 році побудований собор на честь Знамення Пресвятої Богородиці, трипрестольний.

У 1829 році збудовано церкву на честь Божої Матері «Всіх скорботних Радість».

У 1910 році була побудована школа № 1 (Жіноча гімназія).

З 1959 року селище міського типу[4].

У 2013 році побудований фізкультурнооздоровчий комплекс «Рубін».

У 2014 році збудовано каплицю на честь Святого мученика Іоана Воїна.

Населення ред.

Чисельність населення
1959[5]1970[6]1979[7]1989[8]1999[9]2002[10]2008[11]
626468877917935310 30010 1179872
2009[11]2010[10]2011[11]2012[12]2013[13]2014[14]2015[15]
9758956695429353919990188782
2016[16]2017[1]
87998777

Примітки ред.

  1. а б (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  2. Населённые пункты Ардатовского района [Архівовано 2006-10-07 у Wayback Machine.]
  3. МБУК «МБС» / Краеведение / Ардатовский край. www.ard-bib.ru. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  4. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 119.(рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  6. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  7. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  8. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  9. Постановление Законодательного Собрания области от 17.06.1999 № 184 «Об установлении формулы расчета суммы единого налога на вмененный доход, значения базовой доходности, повышающих (понижающих) коэффициентов в сфере розничной торговли на территории Нижегородской области». Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  10. а б Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность и размещение населения Нижегородской области. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
  11. а б в Нижегородская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2016 годов
  12. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  13. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  14. Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  15. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  16. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року