Вікіпедія

Аргументы и факты

російський суспільно-політичний щотижневик

Аргументи і факти (АиФ) - радянський інформаційний бюлетень, а потім радянська і російська газета.

Аргументы и факты
Логотип газети
Логотип газети
Країна  Росія
Тип щотижнева газета, передплатна
Тема новини, політика, історія, наука, освіта
Мова російська[1]
Жанр інформація
Видавець АТ «Аргументы и факты»
Формат A3
Засновано Січень 1978
Власник Уряд Москви
Головний редактор Михайло Дмитрович Чканіков
Головний офіс Москва
Наклад 1 562 951 прим. (II кв. 2019 р.)
ISSN 0204-0476
aif.ru
CMNS: Аргументы и факты у Вікісховищі

Видається з 1978 року, з 1991 року - як газета. Найбільша щотижнева суспільно-політична газета Росії; тираж на 2023 рік - понад 1,5 млн примірників.

Газета є одним із найпопулярніших російських видань за кордоном, і 1990 року увійшла до книги рекордів Гіннесса за найбільший наклад в історії людства - 33 441 100 примірників із числом читачів понад 100 млн.

Історія

ред.

Газета виходить із січня 1978 рік а. Спочатку являла собою бюлетень для лекторів, пропагандистів, політінформаторів та агітаторів[2], який публікував інформацію, статистичні дані, аналіз подій та цифри, які в офіційній пресі знайти було важко. Редакція входила до структури видавництва «Знання» Всесоюзного товариства «Знання»[3]}.

У 1978-1979 виходила один раз на місяць, з 1980 по березень 1982 - двічі на місяць{[3]. З 1982 рік видається щотижня, виходить щосереди{[3]. Зовнішній вигляд і формат сторінок видання в ці роки двічі радикально змінювався. Близький до сучасного газетного вигляд має з лютого 1983 ріка.

29 квітня 1989 року газета «АиФ» в одній зі своїх статей - «А як у них?» - уперше познайомила радянських читачів із принципами роботи кабельного телебачення, яке тільки-тільки починало свої перші кроки роботи в нашій країні.

У травні 1990 ріка внесено до Книги рекордів Гіннеса[4] як газета з найбільшим наклад ом в історії людства - 33,5 млн примірників[3], причому кількість читачів перевищила 100 млн[5]. Сьогодні вона залишається лідируючим за обсягом тиражу в Росії суспільно-політичним тижневиком. У 1997 році запущено сайт www.aif.ru[3][6].

У 2005 році стало відомо про те, що КК «Промсвязькапітал» викупила близько 27 % акцій ЗАТ «Видавничий дім “Аргументы и факты”» у колишніх менеджерів газети. З медіаактивів «Промсвязькапітал» керував 56 % акцій видавничого дому «Аргументы и факты» («АиФ»), контрольними пакетами мереж розповсюдження друкованої продукції «Метропресс» в Санкт-Петербург, «Мособлпечать» та «АиФ»[7].

У 2013 році сайт увійшов до топ-10 найпопулярніших ресурсів у категорії «Новини та ЗМІ»[8].

У листопаді 2013 року ВД «Аргументы и факты» запустив оновлену версію свого флагманського сайту AIF.ru і 36 регіональних сателітів. АиФ також випустив мобільні додатки для iPhone, iPad і Android.

У 2014 році «Аргументы и факты» були куплені компанією «Московські інформаційні технології» (МІТ), контрольний пакет акцій якої належить мерії Москви.[9][10][11]. Москва ничего не платила прежним владельцам: газета куплена за долги[12]. Газета была продана без типографии[11]. Газета принадлежала медиахолдингу «Медиа 3»[13][14].

З 25 січня 2017 ріка головним редактором газети став колишній заступник головного редактора «Российской газеты» Ігор Черняк, який ставив за мету розвиток сильних сторін видання та інтернет-сайту Головним редактором тижневика «Аргументы и факты» призначено Ігоря Черняка]]. Його попередник Микола Зятьков пішов з посади 30 грудня 2016 року за згодою сторін.

З 8 лютого 2022 року редакцію видавничого дому «Аргументы и факты» очолив Михайло Чканіков, який останні два роки працював першим заступником головного редактора ФДБУ «Редакция “Российской газеты”.

Статистика

ред.

Тираж 2 964 000 прим. (2003)[15]. На лютий 2014 року сумарний тираж «Аргументів і фактів» склав 2,1 млн прим.[16] На початок листопада 2022 року тираж тижневика 1,24 млн прим.[16] На початок листопада 2022 року тираж тижневика 1,24 млн прим.Помилка цитування: Недійсний параметр у тезі <ref>.

«Аргументы и факты» є одним із найпопулярніших російських видань за кордоном. Газета поширюється за передплатою і в роздріб більш ніж у 60 країнах світу, зокрема в країнах СНД, Балтії, у Західній Європі, США, Канаді, Австралії, Ізраїлі. «АиФ» володіє і найбільшою мережею регіональних редакцій, 64 в Росії (партнерські та дочірні підприємства) і 17 за кордоном[17].

Сертифікований тираж «АиФ» становить 1 562 951 екз.(II квартал 2019 року)[18]. У регіональних додатків «АиФ» (вони виходять як вкладиші у федеральний випуск) тиражі набагато нижчі. Так, тираж виданого в січні 2020 року № 4 (1363) регіонального випуску «Аргументы и факты - Урал» склав 40 444 екз., тоді як тираж № 4 (2045) «Аргументів і фактів» (у який було вкладено цей регіональний додаток) - 1 257 636 екз.[19].

Середня відвідуваність сайту AiF.ru у 2019 році становить близько 28 млн унікальних користувачів, за даними LiveInternet[20]</ref>.

Тематичні проекти

ред.

На даний час

ред.

Сьогодні Видавничий дім «АиФ» видає низку проєктів. Серед них газети «АиФ. Здоров'я» та »АиФ. На дачі».

Журнальні проекти Видавничого дому - «Шаблон:Видимий якір», »Шаблон:Видимий якір»

Головні редактори

ред.

3 вересня 2019 року в «АиФ» було опубліковано статтю народного артиста СРСР Василія Ланового зі списком кандидатів у Московську міську думу, яких Лановий закликає підтримати на противагу списку Олексія Навального[22].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0204-0476
  2. ↑ Бюлетень ордена Леніна всесоюзного товариства «Знання» - лекторам, пропагандистам, політінформаторам та агітаторам [недоступне посилання з 01.09.2018]
  3. ↑ а б в г д Фішман А. М., 2005.
  4. ↑ Про видавничий дім. // Media Guide. org/web/20181217014837/http://mediaguide.ru/?p=house&house_id=1203 Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  5. ↑ Андрій Гальчук. 500 дивовижних фактів про Росію. - Litres, 2014. - 469 с. - (Книги для читання у ванній і не тільки)
  6. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою «автопосилання1» не вказано текст
  7. ↑ Промсвязьбанк став повноправним власником «АиФ» Архівовано травень 22, 2021 на сайті Wayback Machine. // Коммерсантъ, № 172, 14.09.2005. - С. 17.
  8. ↑ {LiveInternet: Рейтинг сайтів. // Liveinternet.ru. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 16 грудня 2018. {{cite web}}: Текст «url» проігноровано (довідка)
  9. ↑ Аргументы и факты Москвы. // Ведомости. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  10. ↑ Главред «АиФ» не знает, продают ли газету правительству Москвы Архівовано грудень 28, 2021 на сайті Wayback Machine. // Interfax
  11. ↑ а б Мэрия Москвы купила «Аргументы и факты». // Ведомости. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  12. ↑ Власти Москвы купили «Аргументы и факты» Архівовано січень 25, 2021 на сайті Wayback Machine. // РБК
  13. ↑ «Аргументы и факты» Собянина Архівовано травень 22, 2021 на сайті Wayback Machine. // РБК
  14. ↑ Правительство Москвы не будет вмешиваться в политику «АиФ» Архівовано травень 22, 2021 на сайті Wayback Machine. // Известия, 11.03.2014.
  15. ↑ Аргументи і факти Архівовано травень 22, 2021 на сайті Wayback Machine. // Велика російська енциклопедія. Електронна версія
  16. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою «автопосилання4» не вказано текст
  17. ↑ Газета “Аргументы и факты” Архівовано жовтень 25, 2020 на сайті Wayback Machine. // Media Guide
  18. ↑ Реєстр сертифікованих видань: 2019 рік] Архівовано грудень 24, 2019 на сайті Wayback Machine. // Бюро тиражного аудиту - АВС Россия
  19. ↑ Інформація з останніх шпальт обох видань
  20. ↑ {Новий рекорд АіФ.ру після перезапуску та редизайну. //Союз видавців «СППІ ГІПП». Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  21. ↑ Апрєлєв П. (2001). «АиФ» змінює капітана. mn.ru. Московские новости. – № 52. Архів оригіналу за 24 лютого 2005. Процитовано 17 березня 2019. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=unfit (довідка); Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  22. ↑ Сергей Киселев (3 вересня 2019). Стал известен «список Ланового» на выборах в МГД. «Аргументы и факты». Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.

Література

ред.

Посилання

ред.

Шаблон:Викиновости-кат

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аргументы_и_факты&oldid=43179072