Аратинга венесуельський
| Аратинга венесуельський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psittacara leucophthalmus (Statius Muller, 1776) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus leucophthalmus Aratinga leucophthalmus Aratinga leucophthalma | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Арати́нга венесуельський[2] (Psittacara leucophthalmus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
ред.
Довжина птаха становить 30-34 см, розмах крил 37-40 см, вага 100-218 г. Забарвлення переважно зелене, плечі червоні, на голові і шиї кілька червоних плям. Першорядні покривні пера крил червоні з жовтими кінчиками. Навколо очей білі кільця білої шкіри. У молодих птахів червоні плями на голові і крилах відсутні.
Підвиди
ред.Виділяють три підвиди:[3]
- P. l. callogenys (Salvadori, 1891) — південно-східна Колумбія, схід Еквадору і Перу, північний захід Бразильської Амазонії;
- P. l. leucophthalmus (Müller, PLS, 1776) — від східної Венесуели і Гвіани через Бразилію до Болівії, Парагваю і північної Аргентини;
- P. l. nicefori (Meyer de Schauensee, 1946) — східна Колумбія (Мета).
Поширення і екологія
ред.Венесуельські аратинги мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Вони живуть у вологих і заболочених тропічних лісах, в мангрових лісах, рідколіссях і саванах, на плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються зграйками від 5 до 40 птахів, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться плодами і насінням. Тривалість життя птахів у неволі становить 25-30 років[4].
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Psittacara leucophthalmus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ Kalhagen, Alyson. White-Eyed Conure (Parakeet): Bird Species Profile. The Spruce Pets. Процитовано 6 липня 2021.
Джерела
ред.- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
Посилання
ред.- Stamps (for French Guiana, Paraguay) with ~RangeMap
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |