Вікіпедія

Psittacara

рід птахів
Psittacara
Аратинга червоноголовий (Psittacara erythrogenys)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Підродина: Arinae
Триба: Arini
Рід: Psittacara
Vigors, 1825[1]
Види
Синоніми
Sagittifer Kuhl, 1820[3]
  • Palaeornis Vigors, 1825[4]
  • Belocercus S. Müller & Schlegel, 1839[5]
  • Belurus Bonaparte, 1854[6]
  • Alexandrinus Braun, Bahr & Wink, 2016
  • Himalayapsitta Braun, Bahr & Wink, 2016
  • Nicopsitta Braun, Bahr & Wink, 2016
Посилання
Вікісховище: Eupsittula
Віківиди: Eupsittula
NCBI: 1664462
Fossilworks: 372104

Psittacara — рід папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Представники цього роду мешкають в Америці[7]. Раніше їх відносили до роду Аратинга (Aratinga), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження їх було переведено до відновленого роду Psittacara[8].

Види

ред.

Виділяють тринадцять видів, включно з одним вимерлим:[9][10]

За писемними свідченнями відомий також вимерлий вид Psittacara labati, однак решток цього птаха не збереглося і тому статус цього виду є невизначеним[14].

Примітки

ред.
  1. ↑ Vigors, Nicholas Aylward (1825). Sketches in ornithology; or, Observations on the leading affinities of some of the more extensive groups of birds. Zoological Journal. 2: 37—70, 182—197, 368—405, 466-483 [388-389, 400].
  2. ↑ Dickinson, E.C.; Remsen, J.V., Jr., ред. (2013). The Howard & Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Т. 1: Non-passerines (вид. 4th). Eastbourne, UK: Aves Press. с. 368. ISBN 978-0-9568611-0-8.
  3. ↑ H. Kuhl. Conspectus psittacorum. „Nova Acta Physico-medica Academiae Caesareae Leopoldino-Carolinae Naturae Curiosorum”. 10 (2), s. 15, 1820. 
  4. ↑ N.A. Vigors. Sketches in Ornithology; or Observations on the leading Affinities of some of the more extensive groups of Birds. On a group of Psittacidæ known to the ancients. „The Zoological Journal”. 2 (5), s. 46, 1825. 
  5. ↑ S. Müller: Chetsen uit de oostelijke streken des Indischen archipels. II. Aanteekeningen omtrent Amboina, Banda, Poeloe Manok cn eenige andere eilanden dier streken. W: Verhandelingen over de natuurlijke geschiedenis der Nederlandsche overzeesche bezittingen de Leden der Natuurkindige commissie in Indië enandere Schrijvers. Cz. 1: Land-en Volkenkunde. Leiden: In commissie bij. S. en J. Luchtmans en C.C. van der Hoek, 1839–1844, s. 107. 
  6. ↑ Ch.L. Bonaparte. Tableau des Perroquets. „Revue et Magasin de Zoologie pure et appliquée”. 2e Série. 6, s. 152, 1854. 
  7. ↑ S.M. Billerman: Old World Parrots (Psittaculidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.psitta4.01. [dostęp 2020-10-22].    (необхідна підписка)
  8. ↑ Remsen, J.V., Jr.; Schirtzinger, E.E.; Ferraroni, A.; Silveira, L.F.; Wright, T.F. (2013). DNA-sequence data require revision of the parrot genus Aratinga (Aves: Psittacidae). Zootaxa. 3641 (3): 296—300. doi:10.11646/zootaxa.3641.3.9.
  9. ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 вересня 2022.
  10. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  11. ↑ Psittacara strenuus у базі Avibase.
  12. ↑ Psittacara frontatus у базі Avibase.
  13. ↑ Psittacara maugei у базі Avibase.
  14. ↑ Fuller, Errol (1987). Extinct Birds. Penguin Books (England). с. 131. ISBN 0-670-81787-2.

Джерела

ред.
  • Joseph M. Forshaw: Parrots of the World: An Identification Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, and Woodstock, United Kingdom 2006. ISBN 978-0-691-09251-5
  Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Psittacara&oldid=38025504