Psittacara
Аратинга червоноголовий (Psittacara erythrogenys)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Підродина: Arinae
Триба: Arini
Рід: Psittacara
Vigors, 1825[1]
Види
Синоніми
Sagittifer Kuhl, 1820[3]
  • Palaeornis Vigors, 1825[4]
  • Belocercus S. Müller & Schlegel, 1839[5]
  • Belurus Bonaparte, 1854[6]
  • Alexandrinus Braun, Bahr & Wink, 2016
  • Himalayapsitta Braun, Bahr & Wink, 2016
  • Nicopsitta Braun, Bahr & Wink, 2016
Посилання
Вікісховище: Eupsittula
Віківиди: Eupsittula
NCBI: 1664462
Fossilworks: 372104

Psittacara — рід папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Представники цього роду мешкають в Америці[7]. Раніше їх відносили до роду Аратинга (Aratinga), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження їх було переведено до відновленого роду Psittacara[8].

Види

ред.

Виділяють тринадцять видів, включно з одним вимерлим:[9][10]

За писемними свідченнями відомий також вимерлий вид Psittacara labati, однак решток цього птаха не збереглося і тому статус цього виду є невизначеним[14].

Примітки

ред.
  1. Vigors, Nicholas Aylward (1825). Sketches in ornithology; or, Observations on the leading affinities of some of the more extensive groups of birds. Zoological Journal. 2: 37—70, 182—197, 368—405, 466-483 [388-389, 400].
  2. Dickinson, E.C.; Remsen, J.V., Jr., ред. (2013). The Howard & Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Т. 1: Non-passerines (вид. 4th). Eastbourne, UK: Aves Press. с. 368. ISBN 978-0-9568611-0-8.
  3. H. Kuhl. Conspectus psittacorum. „Nova Acta Physico-medica Academiae Caesareae Leopoldino-Carolinae Naturae Curiosorum”. 10 (2), s. 15, 1820. 
  4. N.A. Vigors. Sketches in Ornithology; or Observations on the leading Affinities of some of the more extensive groups of Birds. On a group of Psittacidæ known to the ancients. „The Zoological Journal”. 2 (5), s. 46, 1825. 
  5. S. Müller: Chetsen uit de oostelijke streken des Indischen archipels. II. Aanteekeningen omtrent Amboina, Banda, Poeloe Manok cn eenige andere eilanden dier streken. W: Verhandelingen over de natuurlijke geschiedenis der Nederlandsche overzeesche bezittingen de Leden der Natuurkindige commissie in Indië enandere Schrijvers. Cz. 1: Land-en Volkenkunde. Leiden: In commissie bij. S. en J. Luchtmans en C.C. van der Hoek, 1839–1844, s. 107. 
  6. Ch.L. Bonaparte. Tableau des Perroquets. „Revue et Magasin de Zoologie pure et appliquée”. 2e Série. 6, s. 152, 1854. 
  7. S.M. Billerman: Old World Parrots (Psittaculidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.psitta4.01. [dostęp 2020-10-22].    (необхідна підписка)
  8. Remsen, J.V., Jr.; Schirtzinger, E.E.; Ferraroni, A.; Silveira, L.F.; Wright, T.F. (2013). DNA-sequence data require revision of the parrot genus Aratinga (Aves: Psittacidae). Zootaxa. 3641 (3): 296—300. doi:10.11646/zootaxa.3641.3.9.
  9. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 вересня 2022.
  10. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  11. Psittacara strenuus у базі Avibase.
  12. Psittacara frontatus у базі Avibase.
  13. Psittacara maugei у базі Avibase.
  14. Fuller, Errol (1987). Extinct Birds. Penguin Books (England). с. 131. ISBN 0-670-81787-2.

Джерела

ред.
  • Joseph M. Forshaw: Parrots of the World: An Identification Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, and Woodstock, United Kingdom 2006. ISBN 978-0-691-09251-5