Апініс Едгар Петрович

Едгар Петрович Апініс (Апін) (5 квітня 1902(19020405), місто Рига, тепер Латвія — 30 березня 1957, місто Рига, тепер Латвія) — латвійський радянський державний і комуністичний діяч, 1-й секретар Ризького міського комітету КП Латвії, голова Ризького міськвиконкому, голова Верховної ради Латвійської РСР. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Член ЦК Комуністичної партії Латвії.

Апініс (Апін) Едгар Петрович
латис. Edgars Apinis
Народився 5 квітня 1902(1902-04-05)
Рига, Російська імперія
Помер 30 березня 1957(1957-03-30) (54 роки)
Рига, Латвійська РСР, СРСР
Поховання Кладовище Райнісаd
Країна  СРСР
Національність латиш
Учасник німецько-радянська війна
Посада мер Ригиd
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Життєпис ред.

Народився в родині робітника-металіста. У 1915 році закінчив початкову школу.

З 1915 року — учень слюсаря та слюсар автозаводу в місті Рибінську Ярославської губернії. У 1918 році вступив до комсомолу, працював секретарем комітету комуністичної спілки молоді міста Рибінська.

Член РКП(б) з 1919 року.

У жовтні 1919 року добровільно вступив до Червоної армії, учасник громадянської війни в Росії. До травня 1926 року — політпрацівник та командир у Червоній армії. Воював на Південному і Південно-Західному фронтах, з 1923 по 1926 рік — учасник боїв з басмачами в Туркестані.

З 1926 року — на партійній та господарській роботі.

У 1931—1933 роках — студент Ленінградського інституту сталі. Продовжив навчання в Промисловій академії.

Потім — на партійній та профспілковій роботі в Сталінградській області.

З січня по липень 1941 року — секретар Валкського повітового комітету КП(б) Латвії.

У 1941—1945 роках — політпрацівник у Червоній армії на Південному (з серпня 1941 по лютий 1942 року) та Північно-Західному фронтах (з листопада 1942 по липень 1943). З червня 1944 року служив помічником начальника 1-го відділення штабу 43-ї гвардійської латиської стрілецької дивізії 22-ї армії 2-го Прибалтійського фронту, був на політичній роботі в 125-му гвардійському стрілецькому полку 43-ї гвардійської латиської стрілецької дивізії. Учасник німецько-радянської війни.

У 1945—1951 роках — секретар Ризького міського комітету КП(б) Латвії.

У серпні 1951 — 1952 року — голова виконавчого комітету Ризької міської ради депутатів трудящих.

У 1952—1956 роках — 1-й секретар Ризького міського комітету КП Латвії.

У 1955 — 30 березня 1957 року — голова Верховної ради Латвійської РСР.

Помер 30 березня 1957 року після важкої тривалої хвороби в місті Ризі. Похований 3 квітня 1957 року на цвинтарі Райніса у Ризі.

Звання ред.

Нагороди ред.

Джерела ред.