Апресян Деренік Захарович

радянський діяч органів держбезпеки, народний комісар внутрішніх справ Узбецької РСР. Входив до складу "особливої" трійки НКВС СРСР. Депут

Деренік Захарович Апресян (нар. 1899(1899), село Татлу Казахского повіту Єлизаветпольської губернії, тепер село Татли Агстафинського району, Азербайджан — розстріляний 22 лютого 1939, Москва) — радянський діяч органів держбезпеки, народний комісар внутрішніх справ Узбецької РСР. Входив до складу особливої трійки НКВС СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1938).

Апресян Деренік Захарович
вірм. Դերենիկ Զաքարի Ապրեսյան
Народився1899[1][2]
Tatlıd, Ґазахський повітd, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія
Помер23 лютого 1939(1939-02-23)
Москва, СРСР
ПохованняНове Донське кладовище
Країна СРСР
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materКомуністичний університет імені Якова Свердловаd (1921)
УчасникГромадянська війна в Росії
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяДашнакцутюн і КПРС
ДітиАпресян Юрій Деренікович
Нагороди
орден Червоної Зірки медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Біографія

ред.

Народився в родині священника. З вересня 1907 по травень 1909 року навчався в церковноприходській школі. У вересні 1910 — грудні 1917 року — учень 3-ї чоловічої гімназії в Тифлісі.

Член вірменської партії «Дашнакцутюн» з березня 1917 по листопад 1918 року.

У січні — березні 1918 року — рядовой 5-ї артилерійської батареї на Турецькому фронті.

З березня по листопад 1918 року працював в господарстві дядька в Татлу. З листопада 1918 по вересень 1919 року — безробітний, жив на засоби батьків у місті Тифлісі.

Член РКП(б) з травня 1919 року.

У вересні 1919 — квітні 1920 року — студент медичного факультету Закавказького університету в Тифлісі.

У травні — серпні 1920 року — військовий комісар 1-го Повстанського полку 26-ї дивізії 11-ї армії РСЧА. Воював у Гянджі та Баку, брав участь у захопленні радянськими військами Вірменії.

У серпні — вересні 1920 року — секретар політичного управління залізничної ділянки в Тифлісі. У вересні — жовтні 1920 року — контролер відділу постачання Московського паливного управління.

У жовтні 1920 — червні 1921 року — студент і член бюро партійного комітету Комуністичного університету імені Свердлова в Москві.

У липні — грудні 1921 року — завідувач Читинської губернської радпартшколи. У грудні 1921 — січні 1922 року — заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу Забайкальського губернського комітету РКП(б). У січні — липні 1922 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Забайкальського губернського комітету РКП(б).

У липні — листопаді 1922 року — відповідальний секретар Приамурського губернського бюро РКП(б). У листопаді 1922 — лютому 1923 року — завідувач організаційного відділу Приамурського губернського бюро РКП(б).

У лютому — квітні 1923 року — завідувач організаційного відділу Вотського обласного комітету РКП(б).

У квітні 1923 — червні 1924 року — відповідальний секретар Вотського обласного комітету РКП(б).

У червні 1924 — квітні 1926 року — інструктор Донського окружного комітету ВКП(б), заступник завідувача організаційного відділу Донського окружного комітету ВКП(б).

У квітні 1926 — квітні 1927 року — голова М'ясниковского районного виконавчого комітету міста Ростова-на-Дону.

У червні 1927 — лютому 1930 року — уповноважений 5-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У лютому — липні 1930 року — старший уповноважений 2-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У липні — жовтні 1930 року — помічник начальника 7-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У жовтні 1930 — квітні 1931 року — помічник начальника 4-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У квітні — листопаді 1931 року — помічник начальника 3-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У листопаді 1931 — лютому 1932 року — в.о. начальника відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У лютому — жовтні 1932 року — начальник 6-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У жовтні 1932 — березні 1934 року — начальник 8-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У березні — липні 1934 року — начальник 4-го відділення і помічник начальника економічного управління ОДПУ СРСР. У липні 1934 — травні 1935 року — начальник 4-го відділення економічного відділу ГУДБ НКВС СРСР. У травні 1935 — вересні 1936 року — начальник 6-го відділення економічного відділу ГУДБ НКВС СРСР. Одночасно у липні 1934 — листопаді 1936 року — помічник начальника економічного відділу ГУДБ НКВС СРСР.

У листопаді — грудні 1936 року — помічник начальника контррозвідувального відділу ГУДБ НКВС СРСР. У грудні 1936 — серпні 1937 року — помічник начальника 3-го відділу ГУДБ НКВС СРСР.

19 серпня 1937 — 21 листопада 1938 року — народний комісар внутрішніх справ Узбецької РСР. Одночасно 19 серпня 1937 — 21 листопада 1938 року — начальник особливого відділу ГУДБ НКВС СРСР по Середньоазіатському військовому округу. Входив до складу особливої трійки, створеної за наказом НКВС СРСР від 30 липня 1937 року, брав активну участь у сталінських репресіях.

Заарештований 21 листопада 1938 року. Засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР 22 лютого 1939 року до страти. Розстріляний того ж дня. Похований на полігоні «Комунарка» в Московській області. Не реабілітований.

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник. — М.: Звенья, 1999 (рос.)