Відкрити головне меню

Антін Дикий (*1 серпня 1900, с. Велика Андрусівка на Херсонщині  — †31 грудня 1937, Харків) — український письменник, драматург, член літературної організації «Плуг» та ВУСПП. Директор Харківського історичного музею. Під час Національно-визвольних змагань України 1917—1921 — у складі російських комуністичних збройних формувань.

Антін Васильович Дикий
Народився 1 серпня 1900(1900-08-01)
Велика Андрусівка, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 31 грудня 1937(1937-12-31) (37 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія, Flag of the Ukrainian State.svg УНР, СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність письменник
Мова творів українська
Жанр поезія, оповідання.

Жертва російсько-большевицького терору.

Біографічні відомостіРедагувати

Народився в родині селянина Василя Дикого. В юності брав участь у боях з Армією УНР на боці росіян. Закінчив Комуністичний університет у Харкові. Працював директором Харківського історичного музею.

Сучасники критично оцінювали поетичну творчість Дикого, закидаючи йому авантюризм та поверховість. Між тим, Дикий став членом поважних літературних організацій «Плуг», а згодом ВУСПП. Друкувався переважно в «Універсальному Журналі».

Автор збірки поезій «Огонь цвіте» (1927), п'єси «Сухий закон» (1932; у співавторстві з Олексієм Полторацьким).

Викрадений групою НКВД СССР 12 жовтня 1937. Не зважаючи на співпрацю з російською охранкою, був убитий у тюрмі НКВД напередодні нового 1938 року.

ДжерелаРедагувати