Вікіпедія

Антуан Анрі Беккерель

(Перенаправлено з Антуан Беккерель)

Антуан Анрі Бе́ккерель (фр. Antoine Henri Becquerel; 15 грудня 1852 — 25 серпня 1908) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики та один з першовідкривачів радіоактивності.

Нобелівська премія з фізики (1903) Антуан Анрі Беккерель
фр. Antoine Henri Becquerel
Ім'я при народженніфр. Antoine Henri Becquerel .
Народився15 грудня 1852(1852-12-15)[1][2][…]
Париж, Франція[4][5]
Помер25 серпня 1908(1908-08-25)[1][3][…] (55 років)
manoir de Pen Casteld, Ле-Круазік
Похованняmanoir de Pen Casteld
Країна Франція[7]
Діяльністьфізик, інженер, викладач університету, фізик-ядерник, хімік
Alma materПолітехнічна школа
Національна школа мостів і шляхів
Галузьфізика, хімія
ЗакладНаціональна консерваторія мистецтв і ремесел
Політехнічна школа
Національний музей натуральної історії
Посадапрезидент[d][8], Perpetual Secretaryd і президент[d]
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньбакалавр наук[d][9] (1877) і доктор наук[d][9] (1888)
Відомі учніМарія Кюрі
ЧленствоЛондонське королівське товариство[10]
Паризьке філоматичне товариствоd
Французька академія наук[10]
Національна академія дей-Лінчей
Прусська академія наук[11]
Національна академія наук США[11]
Американське філософське товариство[11]
Сільськогосподарська академіяd
Société d'encouragement pour l'industrie nationaled
Відомий завдяки:один з першовідкривачів радіоактивності
РідQ3064938?
БатькоEdmond Becquereld[12]
У шлюбі зLouise Lorieuxd[5]
Lucie Jamind
ДітиJean Becquereld[12]
РодичіPaul Becquereld
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону Нобелівська премія з фізики

медаль Гельмгольца (1906)

медаль Румфорда (1900)

La Caze Prize of the Academy of Sciencesd (1883)

медаль Барнарда (1905)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (4 червня 1908)

Автограф
CMNS: Антуан Анрі Беккерель у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Беккерель.

Ранні роки

ред.

Беккерель народився в Парижі в сім'ї науковців, яка, рахуючи його самого, його сина, батька — Александра Едмона, діда — Антуана Сезара, дала чотири покоління науковців. Він здобув наукову освіту в Політехнічній школі (X1872) й інженерну освіту в Національній школі мостів і шляхів (фр. École Nationale des Ponts et Chaussées) (1874). У 1874 р. Беккерель одружився з Люсі Жамен, яка народила від нього сина Жана і померла під час пологів (1878). Беккерель одружився з Луїзою Дезіре Лор'є у 1890 р. У 1889-му став членом Французької академії наук.

Наукова праця

ред.
 
Зображення фотопластини Беккереля, яка була засвічена випромінюванням солей урану. Ясно видно тінь металевого мальтійського хреста, поміщеного між пластинкою і сіллю урану.

У 1892 р. Беккерель став третьою людиною з їх сім'ї, яка очолила кафедру фізики в Національному музеї натуральної історії (фр. Muséum national d'histoire naturelle). У 1894 р. він став головним інженером в управлінні мостів і доріг.

У 1896 р. Беккерель випадково відкрив радіоактивність під час робіт з дослідження фосфоресценції в солях урану. Досліджуючи роботу Рентгена, він загорнув флюоресціюючий матеріал — уранілсульфат калію в непрозорий матеріал разом з фотопластинами, з тим, щоб приготуватися до експерименту, що вимагає яскравого сонячного світла. Проте ще до здійснення експерименту Беккерель виявив, що фотопластини були повністю засвічені. Це відкриття спонукало Беккереля до дослідження спонтанного випускання ядерного випромінювання

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Дослід радіоактивності Антуаном Анрі Беккерелем.

У 1903 р. він отримав спільно з П'єром і Марією Кюрі Нобелівську премію з фізики «На знак визнання його видатних заслуг, що виразилися у відкритті мимовільної радіоактивності».

Останні роки

ред.

У 1900 році, Беккерель вимірював властивості бета-частинок, і зрозумів, що вони мають ті ж характеристики, що й електрони високої швидкості, що залишають ядро.[13] У 1901 році Беккерель зробив відкриття, що радіоактивність може бути використана на користь медицини. Генрі зробив це відкриття, коли залишив у кишені жилета шматочок радію і помітив, що опікся. Це відкриття призвело до розвитку променевої терапії, яку зараз використовують для лікування раку.[14] Після відкриття радіоактивності Беккерель прожив недовго і помер 25 серпня 1908 року, у віці 55 років, у місті Ле-Круазік, Франція.[13] Його смерть сталася за невідомих причин, але повідомлялося, що «у нього виникли серйозні опіки на шкірі, ймовірно, від поводження з радіоактивними матеріалами»[15].

На його честь названа одиниця радіоактивності в системі одиниць SI — бекерель (Bq). Також один кратер на Місяці, один кратер на Марсі і один астероїд[16].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Antoine Henri Becquerel — ministère de la Culture.
  3. ↑ а б Badash L. Encyclopædia Britannica
  4. ↑ Беккерель Антуан Анри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ а б https://www.famousscientists.org/henri-becquerel/
  6. ↑ SNAC — 2010.
  7. ↑ RKDartists
  8. ↑ Французька академія наук — 1666.
  9. ↑ а б NNDB — 2002.
  10. ↑ а б English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
  11. ↑ а б в німецька Вікіпедія — 2001.
  12. ↑ а б А. Рабинович Беккерель // Барыкова — Бессалько — 1927. — Т. 5.
  13. ↑ а б Becquerel, Henri. Hawley's Condensed Chemical Dictionary. John Wiley & Sons, Inc. 15 березня 2007. ISBN 0-470-11473-8. Процитовано 29 квітня 2020.
  14. ↑ THE NOBEL PRIZE FOR MEDICINE, 1902. The Lancet. Т. 161, № 4141. 1903-01. с. 122. doi:10.1016/s0140-6736(00)50471-1. ISSN 0140-6736. Процитовано 29 квітня 2020.
  15. ↑ Becquerel, Henri; Curie, Marie (6 лютого 2018). Discovery of Radioactivity and Radium. A Century of X-rays and Radioactivity in Medicine. CRC Press. с. 10—19. ISBN 978-1-315-13627-1.
  16. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антуан_Анрі_Беккерель&oldid=43520929