Антоніу ді Спінола
Анто́ніу Себастья́у Рібе́йру Спі́нола (порт. António Sebastião Ribeiro Spínola, зазвичай називався ді Спінола; 11 квітня 1910, Ештремож — 13 серпня 1996, Лісабон) — португальський військовий та політичний діяч, маршал Португалії, голова Ради національного порятунку з 25 квітня по 15 травня 1974, 14-й президент Португалії з 15 травня по 30 вересня 1974 року.
| Антоніу ді Спінола | |
|---|---|
| порт. António de Spínola | |
 | |
 14-й президент Португалії | |
| 15 травня 1974 — 30 вересня 1974 | |
| Попередник |
Амеріку Томаш (президент Португалії) |
| Наступник |
Кошта Гомеш (президент Португалії) |
| 1-й голова Ради національного порятунку | |
| 25 квітня 1974 — 15 травня 1974 | |
| Попередник |
Амеріку Томаш (президент) Марселу Каетану (прем'єр-міністр) |
| Наступник |
власне Спінола (як президент Португалії) Палма Карлуш (прем'єр-міністр) Франсішку да Кошта Гомеш (як голова Ради національного порятунку Португалії) |
|
| |
| Народився |
11 квітня 1910[1][2][…] Ештремош, Евора, Португалія |
| Помер |
13 серпня 1996[1][2][…] (86 років) Лісабон, Португалія |
| Похований | Лісабон |
| Відомий як | політик, офіцер, письменник, революціонер |
| Країна | Португалія |
| Alma mater | Військова академія і Військовий колегіум |
| Політична партія | позапартійний |
| Батько | António Sebastião Spínolad |
| У шлюбі з | Maria Helena Martin Monteiro de Barros |
| Релігія | католицька церква |
| Нагороди |
     |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
До обрання президентом Республіки обіймав посаду голови Ради національного порятунку, яка керувала країною у перехідний після Революції гвоздик період.
Випускник військового коледжу у Лісабоні (1920 рік), зробив дуже успішну військову кар'єру. У 1968 році був призначений військовим губернатором Гвінеї-Бісау. Згодом, у листопаді 1973 року був запрошений Марселу Каетану очолити португальські колоніальні війни в Африці, проте запрошення було відхилене через протиріччя.
17 січня 1974 року був призначений заступником головнокомандувача збройних сил Португалії, за пропозицією Кошти Гоміша, хоча вже в березні був усунений з цієї посади. Невдовзі, ще до Революції гвоздик (25 квітня 1974 року) опублікував свою книгу Португалія і майбутнє (порт. Portugal e o Futuro), в якій висловився проти продовження Португалією колоніальних війн в Африці.
25 квітня 1974 року, під час перевороту як представник революційного Руху збройних сил (порт. Movimento das Forças Armadas), Спінола прийняв капітуляцію від прем'єр-міністра Марселу Каетану, що дозволило йому взяти владу в свої руки, попри те, що це не було передбачено в початковій програмі революційного Руху збройних сил.
Невдоволений розвитком післяреволюційних подій, особливо різким поворотом курсу в лівий напрямок, намагався втрутитись в політичний курс революційного Руху збройних сил. Його відставка як президента Республіки була прийнята 30 вересня 1974 року.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
Джерела
ред.- Повна біографія на офіційному сайті Президенції Португальської Республіки [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite] (порт.)
- WORLD STATESMEN.org (Portugal) [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |