Відкрити головне меню

Архієпископ Антоній (в миру Антоній Андрійович Пельвецький; 27 січня 1897, село Нагірянка, Галичина, Австро-Угорщина — 3 лютого 1957, Станіслав) — архиєрей Українського екзархату Російської православної церкви, архієпископ Станіславський і Коломийський РПЦ.

Архієпископ Антоній
архієпископ Станіславський і Коломийський РПЦ
24 лютого 1946 — 3 лютого 1957
Церква: РПЦ
 
Народження: 27 січня 1897(1897-01-27)
Нагірянка, Чортківський р-н, Україна
Смерть: 3 лютого 1957(1957-02-03) (60 років)
Івано-Франківськ

ЖиттєписРедагувати

Народився 27 січня 1897 року в селі Нагірянка (нині Чортківського району Тернопільської області) в бідній греко-католицької селянській родині.

Закінчив Народну школу в найближчому селі Ягільниця і в 1908 році вступив до гімназії у Вижниці на Буковині, проте змушений бути перервати навчання через що почалася Перша світова війна.

Завершивши середню освіту після закінчення війни, вступив до греко-католицький монастир у Крехові, однак станом свого здоров'я пробув там лише шість місяців.

У 1921 році виїхав для отримання богословської освіти в Рим, звідки через два роки повернувся до себе на Батьківщину, де в Станіславі закінчив духовну семінарію.

У 1925 році, залишаючись неодруженим, прийняв священство і був призначений викладачем Закону Божого у м. Надвірна, а потім у смт. Печеніжин.

У 1930 році отримав призначення настоятелем церкви в селі Петликівці, а в 1935 році — настоятелем церкви в селі Пробіжна.

Ревно проповідував, організовував у парафіях сільські торгові кооперативи, заснував притулки для дітей-сиріт та пристарілих.

У 1938 році настоятелем церкви в Копичинцях, а також благочинним Гусятинського округу.

В складі СРСРРедагувати

Після окупації Галичини радянськими військами в 1944 році репресії щодо греко-католиків, розпочаті під час першої окупації Галичини в 1939—1941 рр., відновились. В квітні 1945 агенти КДБ арештували станіславівського єпископа УГКЦ Григорія Хомишина. На його місце окупаційна влада призначила Антонія Пельвецького.

Стає діяльним членом ініціативної групи по возз'єднанню з Російською Православною Церквою.

Ухвалою Священного Синоду Російської Православної Церкви від 19 лютого 1946 року, адміністратор о. Антоній був призначений єпископом Станіславським і Коломийським.

23 лютого 1946 року в Воздвиженській церкві Києво-Печерської лаври митрополитом Київським РПЦ Іоанном (Соколовим), екзархом України, був возз'єднаний з православною Церквою в числі 30 священиків — членів ініціативної групи. У той же день пострижений у чернецтво.

24 лютого 1946 року у Володимирському соборі Києва Патріаршим Екзархом всієї України Митрополитом Київським і Галицьким РПЦ Іоанном (Соколовим), єпископом Львівським і Тарнопольським РПЦ Макарієм (Оксіюком), єпископом Мукачівським і Ужгородським Нестором (Сидоруком) і єпископом Волинським і Рівненським РПЦ Варлаамом (Борисевичем) рукоположений в єпископа Станіславського і Коломийського.

8-10 березня відбувся неканонічний та невизнаний Ватиканом Львівський Псевдособор з ліквідації Брестської унії, в роботах якого брав живу і діяльну участь єпископ Антоній.

Постановою Священного Синоду від 24 жовтня 1954 був зведений в сан архієпископа РПЦ.

З 19 жовтня 1955 року по 27 вересня 1956 — тимчасовий керуючий Дрогобицької і Самбірської єпархією РПЦ.

Раптово помер 3 лютого 1957 від серцевого нападу.

Відспівування і поховання були вчинені 7 лютого архієпископом Львівським і Тернопільським РПЦ Палладієм (Камінським) з собором архіпастирів і пастирів при великому скупченні народу.

ПосиланняРедагувати

  • Антоний (Пельвецкий) на сайте «Русское православие». (рос.)
  • Антоний // Православная энциклопедия. Том II. — М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2001. — С. 636—637. — 752 с. — 40 000 экз. — ISBN 5-89572-007-2. (рос.)