Відкрити головне меню

Антоній Маріан Амірович (пол. Antoni Marian Amirowicz; нар. 29 серпня 1904, Кшешовіце, Австро-Угорщинапом. 9 листопада 1993, Лондон, Велика Британія) — польський футболіст вірменського походження[1], виступав на позиції нападника та півзахисника. Гравець національної збірної Польщі.

Ф
Антоній Амірович
Особові дані
Повне ім'я Антоній Маріан Амірович
Народження 29 серпня 1904(1904-08-29)
  Кшешовіце, Австро-Угорщина
Смерть 9 листопада 1993(1993-11-09) (89 років)
  Лондон, Велика Британія
Зріст 178 см
Громадянство Польща Польща
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1921—1923 Польща «Краковія» ? (?)
1923—1925 Польща «Легія» ? (?)
1925 Польща WTC ? (?)
1925—1928 Польща «Легія» 40 (2)
1929—1931 Польща «Чарні» (Л) 34 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1924 Польща Польща 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Добровольцем брав участь в обороні Варшави в 1920 році. У 1925 році закінчив варшавське педагогічне училище. До 1939 року служив у слідчій поліції.

Учасник Вересневої війни, під час якої потрапив у радянський полон. Вступив в армію Андерса. Служив у складі 3-ї Карпатської стрілецької дивізії в званні сержанта[2].

Учасник боїв під Монте-Кассіно, Лоретто та Анконою. Був поранений в бою під Сенігалією. Вивезений в госпіталь до Англії, де потім й залишився.

Нагороджений рядом польських і британських військових нагород.

Жив в Брентфорді, де працював на кіностудії до виходу на пенсію.

Футбольна кар'єраРедагувати

Клубна кар'єраРедагувати

Футбольну кар'єру розпочав у 1921 році в «Краковії». У 1923 році перейшов до варшавської «Легії». Після того як «Легія» була виключена з Чемпіонату Варшави через фінансові боргів в 1925 році, багато зірок клубу, в числі яких був й Амирович, перейшли в інший столичний клуб «WTC». Більшість гравців повернулися в «Легію» вже через декілька місяців[3]. Антоні Амирович був учасником матчу «Погонь» (Львів) - «Легія» (Варшава), який увійшов в історію, як найбільша поразка «Легії». Поєдинок відбувся 3 вересня 1927 року і завершився з рахунком 11:2 на користь «Погоні»[4]. У наступному році в складі клубу виграв бронзові медалі Чемпіонату Польщі. У 1929 році перейшов до складу клубу «Чарні» зі Львова, в складі якого відіграв ще три сезони (34 матчі, 1 гол). Футбольну кар'єру завершив у 1931 році.

Кар'єра в збірнійРедагувати

У футболці національної збірної Польщі зіграв одного разу: 10 червня 1924 року у Варшаві в програному (2:3) поєдинку проти США. Перший гравець «Легії», який зіграв у складі національної збірної[1].

ДосягненняРедагувати

  •   Кубок Польського товариства євгеніки
    •   Володар (1): 1926[5]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Kalendarium Stulecia Legii - 10 czerwca (pl). legia.com. Процитовано 2017-03-01. 
  2. Janusz Stankiewicz. Janusz Stankiewicz. Genealogia, przodkowie, badania genealogiczne, forum dyskusyjne. www.stankiewicze.com. Процитовано 2017-03-01. 
  3. 1918-1930 - Historia Legii Warszawa - Legia Warszawa (pl). legia.com. Процитовано 2017-03-02. 
  4. redakcja@legionisci.com. Historia Legii: Najwyższa porażka w historii - legionisci.com. Процитовано 2017-03-01. 
  5. Legionisto, wystąp! Przegląd kadr Stulecia: Paweł Akimow (pl). legia.com. Процитовано 2017-03-02. 

ЛітератураРедагувати

  • Andrzej Gowarzewski: MISTRZOSTWA POLSKI. LUDZIE (1918-1939). 100 lat prawdziwej historii (1), Wydawnictwo GiA, Katowice 2017

ПосиланняРедагувати