Відкрити головне меню

Антигон II Гонат (дав.-гр. Αντίγονος Β' Γονατάς; близько 320 до н. е. — 239 до н. е.) — македонський цар, онук Антигона Одноокого. Завдяки спритній політиці, а також перемозі над кельтами і двократній над Птолемеєм III Евергетом повернув могутність Македонії.

Антигон II Гонат
дав.-гр. Αντίγονος Γονατάς
Antigonos II Gonatas, Tetradrachm, 277-239 BC, HGC 3-I-1042.jpg
Тетрадрахма Антигона II. На аверсі зображений Пан, на реверсі Афіна Алкідема.
Біографічні дані
Народження 319 до н. е.
Гонні[d], Темпі[d], Регіон Фессалія[d], Децентралізована адміністрація Фессалії та Центральної Греції[d], Греція
Смерть 239 до н. е.
Пелла, громада Пелла[d], Центральна Македонія, Македонія та Фракія[d], Греція
У шлюбі з Філа[d]
Діти Деметрій II Етолійський і Алкіоней
Династія Антигоніди
Батько Деметрій I Поліоркет
Мати Філа[d]
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Тетрадрахма Антигона II Гоната

Характер та життєві поглядиРедагувати

Згідно Клавдію Еліану Антигон був дружелюбивим та мав м'який норов. Він ставився до своєї влади як до почесного рабства[1].

Антигон II був прихильником вчення античного філософа-стоїка Зенона Кітіонського. Басилевс відвідував лекції філософа будучи у Афінах і запрошував його до свого двору. Але Зенон відмовився, посилаючись на похилий вік, і послав замість себе своїх учнів Персея і Філоніда. Листування Антигона з Зеноном приводить Діоген Лаертський[2]. Після того як Антигон побачив тіло свого загиблого сина, він не змінився в лиці і не заплакав, а тільки похвалив юнака за доблесть та наказав його поховати[3].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати