Антигон II Гонат
Антигон II Гонат (дав.-гр. Αντίγονος Β' Γονατάς; близько 320 до н. е. — 239 до н. е.) — македонський цар, онук Антигона Одноокого. Завдяки спритній політиці, а також перемозі над кельтами і двократній над Птолемеєм III Евергетом повернув могутність Македонії.
Антигон II Гонат | |
---|---|
дав.-гр. Αντίγονος Γονατάς | |
Народився | 319 до н. е.[1] Гонніd, Темпі[d], Лариса, Регіон Фессалія, децентралізована адміністрація Тессалії та Центральної Греціїd, Греція[1] |
Помер | не раніше 240 до н. е. і не пізніше 239 до н. е. Пелла, Пелла[d], Пелла, Центральна Македонія, Македонія та Фракіяd, Греція |
Країна | Стародавня Македонія |
Діяльність | військовослужбовець |
Вчителі | Евфантd і Зенон із Кітіона |
Знання мов | давньогрецька |
Напрямок | стоїцизм |
Титул | король |
Посада | стратег |
Рід | Антигоніди |
Батько | Деметрій I Поліоркет[2][1] |
Мати | Філа[d][1] |
Брати, сестри | Стратоніка Сирійська, Філа[d], Кратер Молодший, Деметрій Худийd, Коррагd, Александр і Деметрій Красивий |
У шлюбі з | Філа[d] |
Діти | Деметрій II Етолійський і Алкіоней |
Характер та життєві погляди
ред.Згідно Клавдію Еліану Антигон був дружелюбивим та мав м'який норов. Він ставився до своєї влади як до почесного рабства[3].
Антигон II був прихильником вчення античного філософа-стоїка Зенона Кітіонського. Басилевс відвідував лекції філософа будучи у Афінах і запрошував його до свого двору. Але Зенон відмовився, посилаючись на похилий вік, і послав замість себе своїх учнів Персея і Філоніда. Листування Антигона з Зеноном приводить Діоген Лаертський[4]. Після того як Антигон побачив тіло свого загиблого сина, він не змінився в лиці і не заплакав, а тільки похвалив юнака за доблесть та наказав його поховати[5].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Kaerst J. Antigonos 4 // Kategorie:RE:Band I,2 — 1894.
- ↑ Любкер Ф. Antigonus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 96–97.
- ↑ Клавдій Еліан, II.20.
- ↑ Діоген Лаертський, VII.36.
- ↑ Клавдій Еліан, III.5.
Джерела
ред.- Діоген Лаертський. Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів.
- Клавдій Еліан. Строкаті історії / Переклад з давньогрецької, передмова Дзвінки Коваль. — Львів : Апріорі, 2020. — ISBN 978-617-629-495-5.