Вікіпедія

Клавдій Еліан

Клавдій Еліан (лат. Claudius Aelianus, близько 170 р, Палестрина, під Римом — після 222 р.) — давньоримський письменник і філософ, представник так званої «другої софістики». Писав грецькою мовою.

Клавдій Еліан
лат. Claudius Aelianus
Ім'я при народженнідав.-гр. Κλαύδιος Αἰλιανός
Народивсяне раніше 165 і не пізніше 175
Палестрина, Провінція Рим, Лаціо, Італія
Помер235[1]
Рим, Римська імперія
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьписьменник, оратор, історик, зоолог, педагог, поет
Мова творівдавньогрецька
Magnum opusVaria Historiad[2] і De Natura Animaliumd[2]
CMNS: Клавдій Еліан у Вікісховищі
Видання Varia Historia (Ποικίλη Ἱστορία) 1668 року

Короткі відомості

ред.

Від Еліана до нас дійшли два твори: «Про природу тварин» (грец. Περί ζώων.) в XVII книгах, а також «Строкаті оповідання» (грец. Ποίχίτιλη ϊστορία) в XIV книгах, які, починаючи з 13-го розділу III книги, збереглася у фрагментах. У розповідях про тварин, де він показав себе як прихильник стоїчної філософської школи, прагнув продемонструвати чудове розмаїття природи. «Строкаті оповідання» являють собою зібрання цікавих історій, головним чином, з життя стародавніх греків. Авторство Еліана стосовно двадцяти «Селянських листів» (грец. Ἐπιστολαὶ ἀγροικικαί; епістолярію переважно еротичного змісту) нині заперечується.

Флавій Філострат залишив про Еліана наступне свідчення:

Хоча Еліан був римлянином, він володів аттичною мовою не гірше природних афінян. Мені здається, що людина ця заслуговувала всілякої похвали, по-перше, тому, що домоглася чистоти мови, живучи в місті, де нею не розмовляли, і, по-друге, через те, що не повірила угодникам, що величали його софістом, не тішився цим і не загордився настільки почесним званням; зрозумівши, що у нього немає необхідних для оратора обдарувань, він став писати і цим прославився. Головна особливість його книг - простота стилю, що нагадує чимось принадність Нікострата, а іноді наближається до манери Діона… Ця людина запевняла, що вона не виїжджала нікуди за межі Італії, жодного разу не ступила на корабель і незнайома з морем. За це його ще більше звеличували в Римі як охоронця давніх звичаїв. Він був слухачем Павсанія, але захоплювався Геродом, вважаючи його найбільш різнобічним з ораторів. Прожив Еліан понад шістдесят років і помер бездітним, бо, не маючи дружини, прирік себе на це (Життєписи софістів, II 31)

Твори

ред.

Про природу тварин

ред.

Строкаті історії

ред.

Строкаті історії (дав.-гр. Ποικίλη ἱστορία) - здебільшого збережена лише у скороченому вигляді - відома праця Аеліана, збірка анекдотів та біографічних нарисів, списків, влучних сентенцій, описів природних чудес і дивних місцевих звичаїв, у 14 книгах, наповненим анекдотами про відомих грецьких філософів, поетів, істориків і драматургів та повчальними переказами міфів. Акцент зроблено на різних моралізаторських історіях про героїв і правителів, атлетів і мудреців; повідомленнях про їжу і напої, різні стилі в одязі або коханців, місцеві звичаї дарувати подарунки або розваги, релігійні вірування і звичаї смерті; а також коментарі до грецького живопису. Аеліан описує, серед іншого, риболовлю нахлистом на приманки з червоної вовни та пір'я, лакофарбове мистецтво та поклоніння зміям. По суті, твір являє собою класичним "журналом" у первісному розумінні цього слова.[3]

Інше

ред.

Переклади українською

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ http://www.nationaltrustcollections.org.uk/results?Maker=Claudius+Aelianus+%28c.175+%E2%80%93+c.235%29
  2. ↑ а б Liddell H., Scott R., Stuart-Jones H. A Greek-English Lexicon — OUP, 1819.
  3. ↑ Zeyl, Donald J. (23 жовтня 2013). Encyclopedia of Classical Philosophy (англ.). Routledge. ISBN 978-1-134-27078-1.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клавдій_Еліан&oldid=41444330