Відкрити головне меню

Анна Сінодіну (*21 листопада 1927(19271121), Лутракі7 січня 2016) — грецька актриса і політик. Анна Сінодіну є одним із членів-засновників Національного театру Греції, вона також є засновником театру Лікавіт, в якому упродовж багатьох років була імпресаріо.

Анна Сінодіну
Άννα Συνοδινού
Народилася 21 листопада 1927(1927-11-21)
Лутракі, Греція Греція
Померла 7 січня 2016(2016-01-07) (88 років)
Афіни, Греція
Національність греки
Громадянство Flag of Greece.svg Греція
Діяльність політикеса [рідко], акторка
Alma mater Театральна школа Національного театру Греції[d]
Чоловік Йоргос Марінакіс
Γιώργο Μαρινάκη
Провідні ролі Антігона, Електра, Андромаха, Іфігенія
IMDb nm0843438
Нагороди та премії
Орден Фенікса (Греція)

Зміст

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Анна Сінодіну народилася в Лутракі в 1927 році[3]. Вона була восьмою дитиною в родині. В сім'ї отримала православну християнську освіту. Анна навчалася у гімназії в Афінах, займалася також балетом і музикою. Театральну освіту Сінодіну здобула у Національній школі драми при Національному театрі Греції. Після її закінчення працювала у Національному театрі.

Творча біографіяРедагувати

Сінодіну досягла величезного успіху, виконуючи ролі в п'єсах класичного і сучасного репертуару. Вона зіграла 17 героїнь в трагедіях і комедіях античних авторів («Антігона», «Електра», «Андромаха», «Іфігенія», «Лісістрата»). Анна зіграла у численних п'єсах, особливо Шекспіра, і багатьох грецьких драматургів. В Театрі Лікавіт Анна Сінодіну працювала над новою інтерпретацією античної драми[4]. Брала участь у новаторських театральних заходах: організації мобільного складу театру, який би міг гастролювати провінціями країни. Вона брала участь у гастролях за кордоном, а також у багатьох міжнародних фестивалях у Франції, Югославії, Італії, Росії. У період військової диктатури в Греції (1967–1972) Анна брала участь в русі опору і була вимушена перервати театральну діяльність, так як Театр Лікавіт у неї вилучили, відібрали у неї паспорт, що унеможливило її гастролі за кордоном. В цей час вона працювала друкаркою в експортно-імпортній компанії її чоловіка, Йоргоса Марінакіса, екс-чемпіона світу з легкої атлетики. Протягом довгого часу Анна Сінодіну викладала у Національній школи драми. З 2004 року Анна викладає античну драму в Афінської консерваторії. Анна Сінодіну знімалася в грецьких і зарубіжних фільмах, серіалах, театральних постановках на телебаченні та радіо. У 1962 році на екрани світу вийшов фільм «Триста спартанців» (режисер Рудольф Мате), що розповідає про легендарний подвиг 300 спартанців у битві при Фермопілах. У фільмі Анна зіграла роль Горго[5], дружини царя Леоніда.

Політична діяльністьРедагувати

У 1974, 1977, 1981, 1985, червні 1989 і листопаді 1989 року Анна обиралася депутатом парламенту[6]. У 1977 році вона стає заступником міністра соціальних служб. На цій посаді вона пропрацювала до 1981 року. Анна Сінодіну є автором багатьох парламентських пропозицій та проектів для законодавчого захисту пенсіонерів, материнства, дітей та людей з обмеженими можливостями. Вона запропонувала ввести до програми середньої школи уроки мистецтва та художньої освіти. За її ініціативою було створено Державну школу танцю. Вона пішла у відставку зі свого поста в 1989 році і з 1990 року не бере участі у політичному житті.

Літературна діяльністьРедагувати

Анна написала дві книги:

  • 1998 — автобіографічна хроніка «Особи і маски» (грец. «Πρόσωπα και προσωπεία»)[7]
  • 1999 — (грец. «Αίνος στους Άξιους»)[8]

Сінодіну пише статті для газет і журналів, понад 20 років співпрацює з журналом «Політичні питання» (грец. «Πολιτικά Θέματα»). З 1997 року — почесний член Спілки журналістів щоденних газет[9].

Нагороди та преміїРедагувати

Анна Сінодіну була нагороджена медаллю благодіяння і Орденом Фенікса, медаллю міста Афіни, відзнаками Данії, Італії, Франції, Лівану, премією Піранделло та два рази Премією Маріки Котопулі.

ПриміткиРедагувати

  1. VIAF (Virtual International Authority File) — 2012.
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Άννα Συνοδινού
  4. Άννα Συνοδινού
  5. http://telespektakli.ru/index.php?categoryID=115 Анна Синодину]
  6. Άννα Συνοδινού: Με πάθος, λαχτάρα και πρόγραμμα[недоступне посилання з лютий 2019]
  7. Πρόσωπα και προσωπεία Αυτοβιογραφικό χρονικό[недоступне посилання з лютий 2019]
  8. Αίνος στους άξιους[недоступне посилання з лютий 2019]
  9. Άννα Συνοδινού: Με πάθος, λαχτάρα και πρόγραμμα Γράφτηκε από τον Νίκος Παπανικολάου[недоступне посилання з лютий 2019]

ПосиланняРедагувати