Анна Нєзнай
Анна Нєзнай (пол. Anna Nieznaj, 1979, Люблін), псевдонім «Кренберрі» — польська письменниця-фантастка та рецензентка журналу «Esensja». За професією вона є програмісткою, а за освітою вона математик.[1][2] Анна Нєзнай є учасницею літературної групи Harda Horda. Письменниця одружена і має 2 дітей.[3][4] Живе в Любліні.[3][4]
| Анна Нєзнай | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Anna Nieznaj | ||||
 Анна Нєзнай у 2020 році | ||||
| Ім'я при народженні | Anna Borówko | |||
| Псевдонім | Кренберрі | |||
| Народилася |
1979 Люблін | |||
| Громадянство |
 Польща | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Мова творів | польська | |||
| Роки активності | 1996– | |||
| Напрямок | проза | |||
| Жанр | фантастичний роман, повість, оповідання | |||
|
| ||||
 Анна Нєзнай у Вікісховищі | ||||
Творчість ред.
Анна Нєзнай дебютувала в літературі в конкурсі, організованому дитячим журналом «Filipinka» в 1996 році. Вона публікує свої твори в періодичних виданнях, Інтернеті та антологіях.[3] Також займається відбором і редакцією текстів для журналу «Esensja»; також пише статті до його публіцистичного відділу. На сторінках цього журналу опублікувала низку своїх оповідань та роман-фанфік до франшизи «Зоряні війни».[4]
Перший офіційний роман письменниці «Помилка умовиводів» (пол. Błąd warunkowania) опублікований у 2014 році.
У 2018 році Анна Нєзнай брала участь у проєкті «Газети Виборчої» «Jutronauci».[2]
Бібліографія[5] ред.
Романи ред.
- Ворог суспільства (пол. Wróg publiczny, 2012)
- Помилка умовиводів (пол. Błąd warunkowania, 2014)
- Долина несамовитості (пол. Dolina niesamowitości, 2021)
Оповідання ред.
- Телемах (пол. Telemach, 2003) (під дівочим іменем Анна Борувко)
- Чорні коти (пол. Czarne Koty, 2011)
- Супердід (пол. Cyberdziadek, 2012)
- Вакх (пол. Bakchos, 2012)
- Дівчинка з горища (пол. Dziewczynka ze strychu, 2013)
- Кредит (пол. Kredyt, 2014)
- Уночі всі коти чорні (пол. Nocą wszystkie koty są czarne, 2013)
- Вогнистий кучерик (пол. Ognisty warkocz, 2019)
- Чортові діти (пол. Czortowe dzieci, 2020)
- Зазуля, моя зозулько (пол. Zazula, kukułeczka moja, 2020)
Нагороди[5] ред.
Примітки ред.
- ↑ Anna Nieznaj. HARDA HORDA Fantastic Women Writers of Poland. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)
- ↑ а б JUTRONAUCI 2018. Gazeta Wyborcza. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)
- ↑ а б в Anna Nieznaj. lubimyczytac.pl. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)
- ↑ а б в Anna Nieznaj. Strona autorki w wydawnictwie SQN. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)
- ↑ а б Anna Nieznaj (пол.)
- ↑ stopka publikacji Wróg publiczny, cz. 3. Esensja. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)
- ↑ Redakcja Qfant (7 листопада 2011). Finałowa Dwudziestka!. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)