Анна Вазівна
Анна Ваз́івна (нар. 17 травня 1568, Ескільстуна, Швеція — 6 лютого 1625[5][6], Бродниця, Польща) — шведська принцеса, сестра короля Сигізмунда ІІІ Вази[6], старости бродницького та голюбського.
Анна Вазівна | |
---|---|
Народилася | 17 травня 1568[1][3] Ескільстуна[1] |
Померла | 26 лютого 1625[1][2] (56 років) Бродниця, Бродницький повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща[1] |
Поховання | Q130710831? |
Країна | Швеція Річ Посполита |
Діяльність | ботанік |
Галузь | місцева адміністраціяd[4] і меценатство[4] |
Знання мов | шведська[4], польська[4], німецька[4], французька[4], італійська[4] і латина[4] |
Титул | принцеса Швеціїd |
Посада | староста бродницькийd і староста голюбськийd |
Рід | Ваза |
Батько | Юган III |
Мати | Катерина Ягеллонка |
Брати, сестри | Ізабелла Вазовнаd, Зофія Йохандоттер Джилленхільмd, Сигізмунд III Ваза і Юган (герцог Естерйотландскій) |
Життєпис
ред.Анна була молодшою дочкою Яна (Юхан) III Вази та Катарини Ягайлонки. Дитинство провела у Швеції[6]. Мати виховувала її в католицьких вірі та обряді, але Анна перейшла до лютеранства близько 1580 року.
Після смерті матері в 1583 році Анна була найближчою людиною для брата Сигізмунда[7]. Вона здобула ґрунтовну освіту, і Сигізмунд III був для неї дуже важливим, тим паче, що Анна була здібнішою за нього[8]. А після обрання брата королем Польщі прийшла до престолу разом з ним (1587). На жаль, через несхвалення польського двору (вважалося, що Анна має надто великий вплив на короля), через два роки, у 1589, повернулася до Швеції.
Знову приїхала до Польщі в 1592, а з 1598 року постійно там перебувала. Через свою сповідь та релігійні конфлікти вона все ще не могла залишитися при королівському дворі. У 1604 р. Анна отримала староство в Бродниці, а в 1611 р. в Голюбі, де перебудувала колишній готичний замок Голюбі для своєї резиденції, в тому числі прикрасивши його аттиком.
Під час перебування в Польщі була покровителькою багатьох митців[7], цікавилась релігією та ботанікою, листувалася з науковцями. Професор Краківської академії Шимон Сиреніуш присвятив їй свій перший польський гербарій, опублікований у 1613 р., за фінансової підтримки Анни Вазовни. Свій переклад книги Геракліт присвятив їй Самуїл Свентопелк Болестрашицький.
Місце смерті та поховання
ред.Анна Вазівна померла в 1625 році в Бродниці, швидше за все, у замку[10], і як представниця королівської родини вона повинна спочивати в соборі Вавеля. Однак це було неможливо через папську заборону поховання протестантів на освячених католицьких кладовищах. Її тіло зберігали кілька років в одній із кімнат замку в Бродниці. Лише 1636 р. її племінник, король Польщі Владислав IV Ваза, вирішив поховати Анну в сусідньому Торуні, у бароковому мавзолеї, збудованому 1626 р. при костелі Небовзяття Пресвятої Діви Марії, тодішньому протестантському храмі. Мавзолей має вигляд напівкруглої апсиди, до якої веде бароковий портал, і розміщується надгробний пам'ятник у формі постаменту, на якому відкритий саркофаг з різьбленою фігурою принцеси, вирізаною з алебастру.
У 1990-х роках учені Торунського університету Миколая Коперника проводили роботи з обслуговування мавзолею Анни Вазівни. Останки принцеси були ексгумовані та обстежені, підтверджено справжність збережених решток. У 1995 році відбувся черговий екуменічний похорон.
Галерея
ред.-
Портрет Анни Вазівни
-
Статуя Анни Вазівни перед палацом у Бродниці
-
Замок у Бродниці та місто Бродниця у 1738–1745 роках
-
Замок у Голюбі з мансардою часів Анни Вазівни
-
Мавзолей Анни Вазівни, костел Небовзяття Пресвятої Діви Марії в Торуні
Посилання
ред.- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #119559331 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Anna (Swedish) — 1917.
- ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Słownik biograficzny regionu brodnickiego. Brodnica, Toruń. 1991.
- ↑ а б в Anna Wazówna
- ↑ а б S. Grzybowski, Jan Zamoyski, Warszawa 1994, s. 209.
- ↑ S. Grzybowski, Jan Zamoyski, Warszawa 1994, s. 209, 217.
- ↑ H. Bobińska, G. Ojcewicz, A. Saar-Kozłowska, Nie tylko brodnickie tajemnice Anny Wazówny, Szczytno 2018, s. 48.
- ↑ H. Bobińska, G. Ojcewicz, A. Saar-Kozłowska, Nie tylko brodnickie tajemnice Anny Wazówny, Szczytno 2018, s. 69.
Бібліографія
ред.- А. Саар-Козловська, Інфанта Швеції та Польщі. Анна Вазовна 1568—1625. Легенда та реальність , Торунь, 1995.
- А. Саар-Козловська, Смерть та проблеми поховання Анни Вазовни в Бродниці, "Acta Universitatis Nicolai Copernici. Історико-заповідні роботи XXVII. Nauki Humanistyczno-Społeczne "1996, ст. 298, ст. 45–94.
- А. Саар-Козловська, Торунь святкував Міжнародний рік толерантності у 1995 році. Colloquium Charitativum та поховання Анни Вазувни, Przegląd Regionalny 1996 (1997), Р. I, № 1, с. 99-155.
- А. Саар-Козловська, Польські роки Анни Вазовни. Вклад у дослідження особистості персонажа у світлі нових джерел, «Історичний альманах» 2001, т. 3, с. 40–71.
- Kurkowska G. Ana Wazówna 1568-1625. Polskie losy szwedzkiej królewny. Toruń. 1995.
- С. Охман-Станішевська, Династія Васа в Польщі, Варшава 2007.
- H. Bobińska, G. Ojcewicz, A. Saar-Kozłowska, Не лише таємниці Бродниці Анни Вазовни, Szczytno 2018.
- Г. Ойцевич, Памфлет для шведської принцеси як джерело знань про «потворну відьму», або про Анну Вазовну, «Acta Neophilologica» 2013, № XV, т. 1, с. 299—322.
- H. Linqvist, Wazów . Бурхлива і жорстока історія, переклад Е. Фабісяк, Варшава 2018.
Літературні портрети Ганни Вазовни
ред.- Т. Боярська, Була принцесою, Гданськ-Бидгощ 1977 року.
- Р. Пшибильський, Вселенське поховання принцеси в Торуні в 1995 році, Бродниця 2003.
- Р. Пшибильський, Анна Вазовна. Принцеса з білою хризантемою, Бродниця 2005.
Посилання
ред.- Anna, dotter till Carl VIII Knutsson (швед.). 1864-1866. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 20 березня 2020.
- Anna Vasas brev efter slaget vid Kirkholm (швед.). 04.2004. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 березня 2020.
- Гербарій Шимона Сиреніуша [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] у колекції Етнографічного музею у Кракові
- Про святкування Року Анни Вазовни [Архівовано 29 червня 2018 у Wayback Machine.] розмова з Алічією [Архівовано 29 червня 2018 у Wayback Machine.] Саар-Козловською [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.] (ТВ Торунь)