Відкрити головне меню
Герб династії Ваза

Ва́за, також Ва́са (швед. Vasaätten, пол. Wazowie) — королівська династія шведського походження, представники якої були королями Швеції з 1523 до 1654 року та королями Речі Посполитої з 1587 до 1668 року.

ІсторіяРедагувати

ЗаснуванняРедагувати

Рід Ваза походить з область Упланд (центральна Швеція). Виник від назви родинного маєтку, розташованого між містами Упсала та Ваксґольм. Власне це прізвище представники аристократичної династії стали носити лише з початку XVI ст. Першим серед них був Ерік Ваза, батька Густава Вази, майбутнього короля.

Саме з останнім пов'язано піднесення роду до королівського трону Швеції. Родини Ваза брала участь у боротьбі регента Стена Стуре Молодшого з датським королем Кристіаном II. Під час цієї війни загинув Ерік Ваза та декілька його братів. Врешті-решт Густаву Вазі вдалося вигнати загарбників та стати новим королем Швеції.

Шведська гілкаРедагувати

Саме з династією Ваза пов'язано впровадження в Швеції лютеранства — з 1527 року (після рішення риксдагу). В цей же час Олаус Петрі переклав Біблію шведською мовою. Саме Густав Ваза провів закон, згідно з яким у Швеції впроваджувалася спадкова монархія.

В цілому за часів правління в Швеції королів з роду Ваза відбувається економічне, політичне та військове піднесення країни. Розвивається культура й наука, відновлює роботу Упсальський університет, створюється військово-морський флот, розбудовуються торговельні відносини, з'являються нові копальні.

Швеція стає гегемоном на Балтиці. Королі з династії Ваза ведуть успішні війни з Московією, Данією, Річчю Посполитою, Австрією та її союзниками. Під час Тридцятирічної війни Швеція в багато чому визначала долю Європи. після її закінчення Швеція перетворилася на імперію, маючи у своїх володіннях Фінляндію, Карелію, Естляндію, Ліфляндію землі між Бременом та Гамбургом, західну Померанію.

Королі Швеції з роду ВазаРедагувати

Польська гілкаРедагувати

 
Герб Польських Ваза

З 1587 року трон Речі Посполитої посідали представники династії Ваза, завдяки шлюбу між Юханом III Ваза, королем Швеції та Катериною Ягелон, сестрою останнього короля з династії Ягелонів — Сигізмунда II Августа.

У Речі Посполитій королі з роду Ваза завзято впроваджували католицизм, боролися з православ'ям, що викликало невдоволення широких верств населення України та Білорусі. Загострювали ситуацію запрошені у країну єзуїти.

Королі Речі Посполитої з династії Ваза вели багато війн з Московією, Османською імперією, Швецією, проте не завжди вдалі. Найбільше досягнуто успіху у боротьбі з московськими царями (за землі України, Прибалтики та Білорусі) та османськими султанами (Битва при Хотині).

В той же час нерозважлива політика стосовно українців, козаків зокрема, призвела до повстання гетьмана Богдана Хмельницького. Боротьба з козаками суттєво послабила становище Речі Посполитої. Внаслідок цього довелося також вести війни із Московським царством та Шведським королівством. В результаті значну частину територій було втрачено.

Саме з представниками династії Ваза пов'язано початок занепаду Річі Посполитої, в справи якої почали втручатися сусідні держави, а влада короля ослабла остаточно.

Королі Ваза в Речі ПосполитоїРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Falkdalen, Karin Tegenborg (2010). «Systrarna Vasa». Populär historia (nr. 9): s. s. 30-36. ISSN 1102-0822.

ПосиланняРедагувати